Право на освіту та принцип рівності: від ідеї в працях професора Херша Лаутерпахта до закріплення в Загальній декларації прав людини

Анотація

У статті досліджено науковий внесок професора Херша Лаутерпахта в розвиток ідеї письмового закріплення в Біллі права на освіту, його змістовного наповнення та принципу рівності.
Зазначено, що наукові погляди сера Г. Лаутерпахта на право на освіту є актуальними й нині.
Акцентується увага на тому факті, що право на освіту кожного подекуди підміняється просвітою людей. Піднімається питання забезпечення права на освіту державою-агресором на тимчасово окупованих нею територіях. Констатується, що держава є такою, що порушує свої міжнародні зобов’язання з забезпечення права кожного на освіту якщо підміняє освіту людей просвітою людей.
Також підіймається питання економічного розвитку держави, економічного потенціалу держави і міжнародних і внутрішньодержавних стандартів права на освіту, їх взаємозв’язку.
Робиться висновок, що викладені в монографії професора Г. Лаутерпахта «Міжнародний білль прав людини» ідеї носили прогресивний характер аджн по суті йшлося про необхідність письмо- вого закріплення каталогу прав людини, а також про те, що цей каталог має бути частиною струк- тури світу. Сер Герш Лаутерпахт в своїй науковій праці застосував підхід, відповідно до якого пропонував в Біллі закріпити обов’язки держави в сфері прав людини. В Загальній декларації з прав людини застосовано підхід, відповідно до якого закріпили права людини, а щодо обов’язків держави – застосували завуальоване їх закріплення.
Встановлено, що сер Г. Лаутерпахт: 1) розглядав право на освіту кожного як обов’язок держа- ви, який вона має сумлінно виконати; 2) пов’язав стандарт права на освіту з такими чинниками, як: 1) економічний потенціал держави; 2) економічний розвиток держави. Відповідно, в державах, які мають більш високий економічний розвиток і більший економічний потенціал, і стандарт освіти має бути вищим, а у державах, які є менш економічно розвинутими і мають менший потенціал – має бути забезпечено мінімальний стандарт права на освіту; 3) ввів такий критерій оцінки виконання зобов’язання держави з забезпечення права на освіту як ефективність. Якщо держава – суб’єкт, який має обов’язок ефективно забезпечити право на освіту, то, відповідно, держава і має нести відповідальність вразі, якщо ефективного забезпечення цього права не здійснює.
Професор Г. Лаутерпахт запропонував письмово закріпити принцип рівності. Щодо змістовного наповнення цього принципу ним застосовано підхід, відповідно до якого на державу покладається обов’язок забезпечити повну рівність перед законом усіх і рівне поводження щодо кожної людини державної влади. Виосновується, що ідея заборони дискримінації та її змістовне наповнення, які професор Герш Лаутерпахт запропонував закріпити в Біллі, заклала основу десегрегації в освіті.
Досліджено вплив монографії Герша Лаутерпахта на формулювання і закріпленя права на освіту та принципу рівності в писаному акті з прав людини – Загальній декларації з прав людини