Об’єктивна сторона складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів

Анотація

Аналізуючи систему кримінальних правопорушень, які посягають на документообіг та мають своїм змістом підроблення документів, ми виявили 22 самостійних склади відповідних посягань. Вони містяться у різних Розділах Особливої частини Кримінального кодексу України, а отже ма­ють різну структуру безпосереднього об’єкта посягання, проте у кожному з них або у якості основного безпосереднього або додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта міститься до­кументообіг, оскільки суть цих кримінальних правопорушень зводиться до того, що у результаті їх вчинення у об’єктивній дійсності з’являється несправжній, фальсифікований документ певного виду. Аналіз тексту КК України дав можливість виокремити специфіку формулювання об’єктив­ної сторони складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів, і зробити висновок про те, що незважаючи на достатньо широкий термінологічний апарат, який користується законодавець для визначення діяння у складах підроблень, питань із встановленням змісту використаних ознак залишається більше, ніж виявлено відповідей. Метою цієї статті стало розкриття змісту ознак об’єктивної сторони складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів та вироблення на цій основі пропозицій з удосконалення нормативних положень КК України.

Проведене дослідження дало можливість запропонувати наступні ключові позиції. Плюралізм у позначенні діяння як ознаки об’єктивної сторони складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів - явище в цілому негативне і таке, якого варто позбутися у тексті чинного КК України. За невеликим винятком, який складають специфічні види підроблен­ня, діяння у складах відповідних правопорушень варто позначити терміном «підроблення». При цьому зміст цього поняття варто розуміти так: підроблення - це вид (форма) обману, який полягає у повному чи частковому спотворенні змісту документа у результаті якого з’являється документ, що недостовірно відображає реальну дійсність. Таке розуміння підроблення дає можливість знай­ти додаткові аргументи на користь твердження про те, що підроблення документів можливе і шляхом бездіяльності.