Соціально-правова обумовленість диференціації кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення

Анотація

У статті констатується, що розглядати проблему соціально-правової обґрунтованості диферен­ціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення доцільно роз­глядати у двох площинах: зовнішній та внутрішні.

Для того, щоб встановити цілком конкретні обмеження на використання заохочувальних кримінально-правових заходів щодо осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення, законодавець потребував відповідного інструменту: визначення поняття корупційне кримінальне правопорушення згодом. Цим обумовлене виокремлення у Загальній частини КК України гру­пи корупційних кримінальних правопорушень та правових наслідків їх вчинення, що становить собою, умовно кажучи, «зовнішню» диференціацію кримінальної відповідальності. У «зовніш­ньої» диференціації кримінальної відповідальності за корупційне кримінальне правопорушення є й причини правового характеру, оскільки поняття «корупційне правопорушення» виокремлено у Законі України про запобігання корупції (ч. 1 ст. 1), а корупційні злочини загалом є конвенційни­ми і їх відносно автономне існування визначається положеннями міжнародного права, тими його документами, які ратифіковані Україною.

Перший крок «внутрішньої» диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення обумовлений правовими чинниками - визначенням поняття «ко­рупція» у Законі України «Про запобігання корупції». Наступним кроком «внутрішньої» диферен­ціації є урахування різновидів спеціальних суб’єктів корупційних кримінальних правопорушень та тих сфер суспільних відносин, у яких вони беруть участь та можуть зловживати повноважен­нями чи одержувати неправомірну вигоду. Причини такої диференціації, як видається, криють­ся у відмінностях відносин, учасниками яких є згадані вище спеціальні суб’єкти. Законодавець, диференціюючи відповідальність із урахуванням цих сфер, по-перше, визначає місце статті про корупційне кримінальне правопорушення у структурі Особливої частини КК України, по-друге, зважаючи на важливість відповідних відносин, конструює самостійні санкції кримінально-пра­вових норм.