Відмінності складу злочину, передбаченого ст. 201-2 кримінального кодексу України від суміжних складів злочину

Анотація

У зв’язку із збільшення масштабів гуманітарної допомоги та осіб, що цинічно наживаються на благодійній діяльності, нехтуючи нормами моралі, КК України було доповнено новою стат­тею 201-2 КК України, що встановлює кримінальну відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги не за цільовим призна­ченням, а саме з метою отримання прибутку або власного збагачення, де об’єктом посягання будуть виступати суспільні відносини у сфері використання товарів гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Вказане актуалізувало необхідність розглянути відмінності складу злочину, передбаченого ст. 201-2 КК України від деяких суміжних складів злочину. Встановлено, що основним критерієм відмежування є предмет, а саме гуманітарна до­помога, благодійні пожертви та безоплатна допомога. Крім того, відміним є об’єкт та об’єктивна сторона. Об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-2 КК України є відно­сини у сфері господарської діяльності, на відмінну від злочинів з подібним складом об’єктивної сторони, у яких об’єктом виступає право власності як охоронюваний законом інтерес, що вира­жаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном. Разом з тим, оскільки у ст. 201-2 КК об’єктом є відносини у сфері господарської діяльності основним критерієм виміру тяжкості кримінального правопорушення визнається загальна вартість предметів, які повинні надійти на­бувачам гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, безоплатної допомоги, а, наприклад, за ст. 192 КК - розмір майнової шкоди власнику майна, яка заподіяна внаслідок незаконного викори­стання такого майна. При цьому, відмінним незаконне використання гуманітарної допомоги є від злочину, передбаченого ст. 191 КК України у контексті вчинення продажу гуманітарної допомоги, що означає оплатну передачу майна однією особою у власність іншій особі, оскільки для розтра­ти чужого майна обов’язковою ознакою є безоплатне обернення чужого майна на користь іншої особи. Висновується, що діяння заборонені ст. 201-2 КК України, за її відсутності, охоплювалися би складом кримінальних правопорушень проти власності.