Протидія організованій злочинності кримінально-правовими заходами

Анотація

Однією з головних функцій держави є забезпечення безпеки особистості, суспільства і держа­ви. В Україні організована злочинність є однією із першочергових загроз національній безпеці. Кримінально-правові норми, що є нормами - заборонами, впливають на результативність проти­дії правоохоронними органами та спеціальними службами організованій злочинності як суспіль­но-небезпечному, історично мінливому, відносно масову, соціальному явищу. Слід відзначити, що в умовах воєнного стану, прояви тероризму, бандитизму, створення незаконних воєнізованих, збройних формувань, злочинної спільноти становить пряму загрозу національній безпеці. Про зміни її рівня, структури, динаміки (в сторону збільшення) свідчать статистичні дані, зокрема кількість облікованих кримінальних правопорушень. Метою статті є аналіз кримінально-право­вих норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення правопорушень в органі­зованих формах, й на підставі проведеного аналізу показати власне комплексне бачення можли­вих кримінально-правових наслідків для винної особи за вчинення вказаних протиправних діянь.

З’ясування поняття організованої злочинності як кримінологічного явища, виокремлення організованих форм вчинення кримінально протиправних діянь, меж відповідальності кожного із співучасників (виконавця, організатора, пособника, підбурювача). Визначення особливостей кримінальної відповідальності та правила призначення покарання особам, які вчинили у складі організованої групи чи злочинної організації тяжкий чи особливо тяжкий злочин, поєднаний з насильством над потерпілим, під час виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття кримінально протиправної діяльності цих об’єднань. Розширене визначення поняття «ор­ганізатор», аналіз статей Кримінального кодексу, що встановлюють відповідальність за різні види організованих об’єднань (злочинна організація, злочинна спільнота, банда, терористична група чи терористична організація, воєнізоване або збройне формування), визначення диспозицій кри­мінально-правових норм, де «організована група» є кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою складу кримінального правопорушення беззаперечно впливає на ефективність протидії явищу організованої злочинності. Але термінологічна невідповідність окремих нормативних-правових актів не сприяє, а подекуди ускладнює, та не дає можливості чітко визначити всі складові організованої злочинності задля підвищення ефективності застосування кримінально-правових заходів протидії злочинності як одного із напрямків політики держави.