Договір підряду за законодавством України та законодавством ЄС

Анотація

Об`єктом даної статті є суспільні відносини, які виникають у процесі дослідження цивільно-правових відносин у сфері надання послуг за договором, та договором підряду. А предметом дослідження є порівняльна характеристика договору підряду за законодавством України та законодавством країн ЄС.

У 60-х роках минулого століття у вітчизняному будівництві та будівництві зарубіжних країн почали розрізняти договори про надання послуг і договори про виконання робіт. Підставою для розмежування цих договорів є те, що зобов’язання виконати роботи та зобов’язання надати послуги опосередковує господарські відносини щодо надання послуг, але послуги мають подвійну природу (матеріальну та нематеріальну), що зумовило різницю в їх правове регулювання.

Договір надання послуг відноситься до найдавніших інститутів приватного права, витоки якого можна знайти ще в римському праві. У класичному римському праві виявляються детально розроблені договірні конструкції, що опосередковують процес надання послуг. Разом із тим необхідно відзначити, що в римському праві було відсутнє розгорнуте визначення їх поняття.

У римському праві під договором про надання послуг розуміється група договорів, за якими одна сторона зобов’язується надати певні послуги на користь іншої сторони (орендодавця), а орендодавець - сплатити встановлену плату за ці послуги.

Ймовірно, спочатку договір про надання послуг не був особливим видом договору, а тому не мав усталеної договірної структури. Тільки з розвитком товарообігу і цивілізованого мислення договір про надання послуг підводиться під одну зі сформованих структур.

Розгляд особливостей правового регулювання договорів підряду та підряду за цивільним законодавством України та зарубіжних країн є не тільки цікавим, але й актуальним. Актуальність даної теми полягає в тому, що однією з основних тенденцій розвитку економіки сучасності є стрімке зростання сфери послуг, яка охоплює широкий спектр діяльності, спрямованої на задоволення особистих потреб населення та потреби виробництва, а також потреби суспільства в цілому: від торгівлі, транспорту та фінансування до страхування, посередництва та консалтингу. Методологічну основу складають загальнонауковий метод пізнання правової дійсності, а також наступні методи: порівняльно-правовий, структурно-функціональний; методи аналізу документів, синтезу.