Розвиток студентських товариств у Східній Галичині від другої половини ХІХ століття до першої половини ХХ століття в історико-правовому контексті

Анотація

У статті порушується питання історико-правового аналізу розвитку українських товариств і спілок, які окреслені концепцією «об’єднання» Східної Галичини у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Дане дослідження висвітлюється крізь призму установчих документів, через які можна побачити структуру цих об’єднань, виходячи з правової бази та специфіки діяльності. Висвітлено основні завдання студентських товариств того часу: утримувати своїми силами читальну та бібліотеку; проводити літературні та наукові заходи; організовувати літературні, наукові та театральні зібрання; допомагати матеріально своїм членам. Кожен дійсний член Товариства був зобов’язаний сплачувати членські внески. Українські студентські товариства хоча і були засновані за межами Галичини, наприклад у Відні, але свою діяльність поширювала на Східну Галчину, намагаючись створювати на західноукраїнських землях низку філій та керуючись у своїй діяльності офіційними документами, виданими австрійською владою. І справді, «задумана, як суто студентське товариство, «віденська Січ» стала насправді першою статутовою організацією галицьких народовців. Студентська молодь відіграла також важливу роль у творенні товариства «Просвіта». Однак ця організація не стала головним осередком студентського руху. Вже у 1860–1870 рр. студенти зосередили свої основні зусилля на утворенні нового центру їхнього наукового та товариського життя. Як наслідок, у 1871 р. з’явилися два українські студентські товариства: «Академічний кружок» та «Дружній лихвар». Значно спокійніше складалося життя українських студентських товариств Львівської політехніки, бо тут панувала набагато ліберальніша атмосфера. Для політичних конфліктів на етнічному ґрунті бракувало благодатного середовища, яке в університеті забезпечували суспільні науки. Окрім того, львівські медики брали участь у просвітництві сільського населення. Спеціальна комісія Медичної Громади спільно із Просвітою організовувала популярні медичні лекції по селах. Разом із директором Народної Лічниці, доктором Євгеном Озаркевичем, та львівською філією Просвіти українські студенти-медики організовували медичну просвітницьку діяльність.