Вплив рецепції римського права на еволюцію литовсько-руського кримінального права середини XV – на початку ХVI ст.

Анотація

У статті досліджено вплив рецепції римського права на розвиток кримінального права Великого князівства Литовського в сер. XV – на поч. ХVI ст. Для досягнення обґрунтованості теоретичних положень та висновків автором було використано сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних наукових методів, а саме: історико-правового, порівняльно-правового, історико-функціонального, формально-юридичного, герменевтико-правового тощо. В статті наголошено, що у князівстві в XV ст. склалися необхідні умови для широкої рецепції римського права: державна влада бачила в ньому міцну опору для централізації, а випускники середньовічних університетів могли забезпечити його органічну інтеграцію при збереженні власних самобутніх національних рис. Встановлено, що рецепція римського права у Великому князівстві Литовському розпочалася задовго до створення Литовського Статуту 1529 року. Початок цього процесу можна віднести до середини XV ст. Автор статті стверджує, що широка рецепція римського права у ВКЛ за посередництва канонічного, магдебурзького та польського права відбувалася не лише у приватно-правовій, а й у публічно-правовій сфері. Завдяки аналізу конкретних прикладів рецепції римського права доведено, що законодавець запозичував не конкретні норми чи правила, а здебільшого принципи, сформовані римськими юристами. Зроблено висновок, що під впливом римського права вже в XV ст. в литовсько-руському праві починає змінюватися сприйняття злочину і мета покарання. Встановлено, що злочин еволюціонує від приватно-правової (образа чи шкода приватній особі) в бік публічно-правової справи (діяння, що загрожує суспільству). Визначено, що система покарань у вигляді штрафів змінюється на жорсткі санкції проти злочинця, що мають на меті покарати його. Обґрунтовано тезу, що литовсько-руське право засвоює принцип індивідуального покарання, тоді як колективна відповідальність зберігається у якості винятку із загального правила для специфічних складів злочину.