Вплив рецепції римського права на еволюцію литовсько-руського кримінального права середини XV – на початку ХVI ст.

Автор(и)

  • А. В. Крижевський кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7234-7500

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.1.7

Ключові слова:

рецепція, римське право, злочин, покарання, правовий принцип, кримінальне право, привілей, українське право, литовсько-руське право, Судебник Казимира, Литовські статути, Велике князівство Литовське, Литовсько-Руська держава

Анотація

У статті досліджено вплив рецепції римського права на розвиток кримінального права Великого князівства Литовського в сер. XV – на поч. ХVI ст. Для досягнення обґрунтованості теоретичних положень та висновків автором було використано сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних наукових методів, а саме: історико-правового, порівняльно-правового, історико-функціонального, формально-юридичного, герменевтико-правового тощо. В статті наголошено, що у князівстві в XV ст. склалися необхідні умови для широкої рецепції римського права: державна влада бачила в ньому міцну опору для централізації, а випускники середньовічних університетів могли забезпечити його органічну інтеграцію при збереженні власних самобутніх національних рис. Встановлено, що рецепція римського права у Великому князівстві Литовському розпочалася задовго до створення Литовського Статуту 1529 року. Початок цього процесу можна віднести до середини XV ст. Автор статті стверджує, що широка рецепція римського права у ВКЛ за посередництва канонічного, магдебурзького та польського права відбувалася не лише у приватно-правовій, а й у публічно-правовій сфері. Завдяки аналізу конкретних прикладів рецепції римського права доведено, що законодавець запозичував не конкретні норми чи правила, а здебільшого принципи, сформовані римськими юристами. Зроблено висновок, що під впливом римського права вже в XV ст. в литовсько-руському праві починає змінюватися сприйняття злочину і мета покарання. Встановлено, що злочин еволюціонує від приватно-правової (образа чи шкода приватній особі) в бік публічно-правової справи (діяння, що загрожує суспільству). Визначено, що система покарань у вигляді штрафів змінюється на жорсткі санкції проти злочинця, що мають на меті покарати його. Обґрунтовано тезу, що литовсько-руське право засвоює принцип індивідуального покарання, тоді як колективна відповідальність зберігається у якості винятку із загального правила для специфічних складів злочину.

Посилання

Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией / [сост. И. Григорович]. Т. 2: 1506–1544. Санкт-Петербург: В Тип. II Отд-ния Собств. Е. И. В. Канцелярии 1848. III, 405, 15, 14 c [c. 33.]. URL:http://resource.history.org.ua/item/0005822 (дата звернення: 18.11.2023).

Ващук Д. Обласні привілеї Київщини та Волині: проблема походження, датування та характеру (XV – поч. XVI ст.). Український історичний журнал. 2004. № 1. С. 90–101.

Жалованная грамота короля Казимира , русскому и жмудскому духовенству, дворянству, шляхте, боярам и местичам 1447 г. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV–XVI вв. / Сост.: Яковкин И.И. Ленинград: Соцэкгиз, 1936. С. 3–11.

Ковальова С. Судебник Казимира Ягайловича 1468 року. Миколаїв: Видавництво ЧДУ імені Петра Могилі, 2009. 109 с.

Лащенко Р. Лекції по історії українського права. Ч. 2: Литовсько-польська доба. Вип. 1 Памятники права. Прага: Наклад Укр. правн. т-ва в Ч.С.Р., 1924. 77, [1] с.

Плечкайтис Р. Зарождение философского образования в Великом княжестве Литовском. Топос. 2004. № 2 (9). С. 108–117.

Привилей 1434 г. Помнікі права Беларусі XIV-XVI ст.ст.: агульназемскія прывілеі і акты дзяржаўных уній. Мінск: БелНДІДАС, 2015. С. 39–47.

Статути Великого князівства Литовського: У 3-х томах / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична література. Т. І. 2002. 464 с.; Т. 2. 2003. 341 с.

Bardach J. Statuty Wielkiego Księstwa Litewskiego – pomniki prawa doby odrodzenia. Kwartalnik Historyczny. Warszawa, 1974. R.LXXXI. № 3. S. 750–780.

Corpus Iuris Civilis. URL: https://droitromain.univ-grenoble-alpes.fr/corpjurciv.htm (дата звернення: 18.11.2023).

Gai. Іnstitvtionvm commentarii qvattvor. URL: https://www.thelatinlibrary.com/gaius.html (дата звер- нення: 18.11.2023).

Gudavičius E. Lietuvos istorija. T. 1: Nuo seniausių laikų iki 1569 metų. Vilnius: Lietuvos Rašytojų sąjungos leidykla, 1999. 662 p.

Julius Paulus. Sententiae ad filium URL:https://droitromain.univ-grenoble-alpes.fr/Responsa/paulus. html (дата звернення: 18.11.2023).

Koranyi К. O niektorych postanowieniach karnych Statutu litewskiego z r. 1529: (studjum prawno- porównawcze) Księga pamiatkowa ku uczczeniu czterechsetnej rocznicy wydania pierwszego statutu litewskiego. Wilno: Nakl. Tow. Przyjaciól Nauk w Wilnie, 1935. S. 123–158.

Marcus Annaeus Lucanus. De bello civili sive Pharsalia. URL:https://www.thelatinlibrary.com/lucan. html (дата звернення: 18.11.2023).

Marcus Tullius Cicero. De Legibus URL:https://www.thelatinlibrary.com/cicero/leg.shtml (дата звер- нення: 18.11.2023).

Publius Syrus. Sententiae. URL:https://www.thelatinlibrary.com/syrus.html (дата звернення: 18.11.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-22

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень