Економічне насильство як латентна форма домашнього насильства: теоретико-правовий аспект

Анотація

У статті проводиться огляд особливостей економічного насильства як форми домашнього насильства та виявлення його основних теоретико-правових характеристик.

Виокремлено дві характеристики економічного домашнього насильства: значний рівень латентності порівняно з іншими формами насильства та чітка залежність між економічним насильством та гендерним аспектом, оскільки саме жінки частіше, через народження та вигодовування дітей, отримують обмежену можливість повної трудової та освітньої самореалізації.

Мотивовано, що економічне насильство впливає на жінок з усіх соціально-економічних груп і держав перебування, проте немає сумніву в тому, що особлива форма уразливості проявляється для осіб з інвалідністю, людей похилого віку, для осіб з нижчим рівнем освіти та професійним досвідом.

Латентність економічної форми домашнього насильства вказує на те, що цей вид насильства може проявлятися в недоліках, які часто залишаються непоміченими поза очевидними ознаками фізичного та вербального насильства. Скритність виникає у тому, що ці впливи є менш відкритими та важко виявити ззовні, але вони можуть суттєво впливати на благополуччя та емоційний стан жертви. Вказується, що лише порівняно недавно економічне насильство було концептуалізовано як окреме від емоційного та психологічного насильства.

Згруповано прояви домашнього економічного насильства: контроль над фінансовими рішеннями (кривдник приймає всі фінансові рішення без урахування думок та потреб жертви, зокрема що витрачати гроші, як і де інвестувати, та інші фінансові аспекти, не дозволяючи жертвам брати участь у цьому процесі); встановлення обмежень та облік витрат; маніпулювання фінансовими цілями (навмисне спрямовувати фінансових ресурсів в напрямки, які вигідні кривднику, або використовувати їх для досягнення власних цілей, без врахування потреб та бажань жертви); фінансові погрози з метою примушування потерпілу особу залишатися у стосунках.

Загалом, правовий аспект економічного домашнього господарства є складним та багатоплановим завданням, яке потребує системного підходу та співпраці різних суб’єктів. На практиці це означає поєднання правового регулювання, розвитку свідомості громадськості та підтримки потерпілих для ефективного протидії економічному домашньому насильству.