Емпірична природа «норм для вирішення» у працях Євгена Ерліха та Роберта Алексі.

Автор(и)

  • В. С. Бліхар доктор філософських наук, професор кафедри соціально-поведінкових, гуманітарних наук та економічної безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7545-9009

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.61

Ключові слова:

юридична методологія, теорія юридичної аргументації, нормативна сила фактичного, проблема індукції, відношення дійсності і необхідності, Є. Ерліх, Р. Алексі, вимір права, чинність права

Анотація

В статті досліджується значення емпіричних аргументів в юридичній методології. Встановлено, що емпіричний вимір права – це складна проблема, одним із методів розв’язань якої є концепція норм для вирішення Є. Ерліха. Розкриття емпіричної природи норм для вирішення ґрунтується на відповідях на питання про поняття емпіричного виміру права, відношення дійсності і необхідності. Аналізується поняття емпіричної чинності права, а саме те, як норми для вирішення надають можливість врахувати емпіричні моменти реалізації права. Встановлено, що емпіричний вимір права – це підхід до права, який ґрунтується на проблемі відношення дійсності і необхідності, тобто на питанні про те, як можна перейти від дійсності до необхідності, що неможливо в рамках так званої деонтичної інтерпретації. Визначено, що норми для вирішення являють собою один із інструментів вирішення емпіричної проблеми, який полягає в тому, що в рамках так званих загальних практичних аргументів використовуються передусім емпіричні аргументи (наприклад, результати демоскопічних або інших соціологічних досліджень, прогнозування майбутніх результатів судового розгляду на основі статистичних даних щодо попередніх розглядів аналогічних справ тощо).

Посилання

Höfler A. Grundlehren der Logik. Leipzig; Wien: G. Freytag; F. Tempsky, 1907. 181 s.

Rehbinder M. Einführung in die Rechtswissenschaft. Grundfragen, Grundlagen und Grundgedanken des Rechts. Berlin : de Gruyter, 1995. VI, 271 s.

Alexy R. Theorie der Grundrechte. Baden-Baden: Nomos-Verlagsgesellschaft, 1985. 548 s.

Rüthers B. Rechtstheorie und Juristische Methodenlehre. München: C.H. Beck, 2022. 627 s.

Grimmer K. Die Rechtsfiguren einer Normativität des Faktischen: Untersuchungen zum Verhältnis von Norm und Faktum und zur Funktion der Rechtsgestaltungsorgane. Berlin, 1971. 166 s.

Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления: монография. Харьков: Право, 2002. 328 с.

Rehbinder M. Die Begründung der Rechtssoziologie durch Eugen Ehrlich. Berlin: Duncker & Humblot, 1986. 147 s.

Vogl S. Soziale Gesetzgebungspolitik, freie Rechtsfindung und soziologische Rechtswissenschaft bei Eugen Ehrlich. Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 2003. 396 s.

Марчук В.П. «Свободное право» в буржуазной юриспруденции Критика концепций Е. Эрлиха. Киев: Изд-во при Киев. гос. ун-те, 1977, 167 с.

Савчук В.Г. Універсальність та комплексність норм для вирішення, або Три чи сім? Прикарпатський юридичний вісник. 2022. № (45). С. 36–41.

Савчук В.Г. Аналітична, нормативна і емпірична правильність ідеї норм для вирішення. Право і суспільство. 2022. № 6. С. 37–41.

Rehbinder M. Rechtssoziologie ein Studienbuch. 8., neu bearbeitete Auflage. München: C.H. Beck, 2014. 222 s.

Alexy R. Theorie der juristischen Argumentation. Die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1991. 435 s.

Alexy R. Die logische Analyse juristischer Entscheidungen. Recht, Vernunft, Diskurs: Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main, 1995. S. 13–51.

Müller F. Juristische Methodik. Berlin : Duncker & Humblot, 1997. 443 s.

Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. Berlin: Dunker und Humblot, 1989. 441 s.

Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München; Leipzig: Duncker & Humblot, 1913. 409 s.

Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen: Mohr, 1918. 337 s.

Ehrlich E. Freie Rechtsfindung und freie Rechtswissenschaft: Vortrag gehalten in d. Jur. Ges. in Wien am 4. Maerz 1903. Leipzig : Hirschfeld, 1903. VI, 40 s.

Alexy R. Juristische Interpretation. Recht, Vernunft, Diskurs: Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main, 1995. S. 71–92.

Alexy R. Die Gewichtsformel. Gedächtnisschrift für Jürgen Sonnenschein: 22. Januar 1938 bis 6. Dezember 2000 / Jickeli, Joachim. Berlin, 2003. S. 771–792.

Alexy R. Die Doppelnatur des Rechts. Der Staat. 2011. Bd. 50. 3. S. 389–404.

Alexy R. Ideales Sollen und Optimierung. Rechtsstaatliches Strafrecht: Festschrift für Ulfrid Neumann zum 70. Geburtstag / Saliger, Frank. Heidelberg, 2017. S. 17–30.

Alexy R. Ermessensfehler. Elemente einer juristischen Begründungslehre. Baden-Baden, 2003. S. 251–286.

Riehm T. Abwägungsentscheidungen in der praktischen Rechtsanwendung. Argumentation, Beweis, Wertung. München : Beck, 2006. 281 s.

Rüssmann H. Möglichkeit und Grenzen der Gesetzesbindung. Elemente einer juristischen Begründungslehre. Baden-Baden, 2003. S. 135–154.

Dombek B. Das Verhältnis der Tübinger Schule zur deutschen Rechtssoziologie, 1969. 99 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-25