Репродуктивні права – ключова складова гендерної рівності та гідного життя

Автор(и)

  • В. В. Берч кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-3837-4724

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.59

Ключові слова:

права і свободи, соматичні права, право на репродукцію, клонування, гендерна рівність, гідне життя

Анотація

Встановлено, право на вільний вибір щодо репродукції випливає із конституційного права на особисту свободу і недоторканість особи. Репродуктивні права є невід’ємною частиною прав людини і займають важливе місце в глобальних дискусіях про гендерну рівність, здоров’я жінок та розвиток суспільства. Ці права визнаються як важливий аспект гідного життя кожної людини та ключова умова становлення гендерно рівних суспільств. Репродуктивні права також включають право на доступ до інформації та послуг щодо сексуального та репродуктивного здоров’я.

Зауважено, принцип недискримінації є основоположним у сучасних правозахисних стандартах. Відповідно до цього принципу, всі люди мають однакові права та свободи, незалежно від способу їх народження. Тобто, клонована особа повинна мати ті ж права, які гарантуються іншим людям. Однією з основних прав людини є право на власне ім’я та ідентичність тому клонована особа також повинна мати право на власне ім’я та особисту ідентичність. Підходи до клонування та ставлення до клонованих осіб можуть змінюватися з розвитком науки та технологій. Важливо розглядати права клонованих осіб в контексті сучасних реалій та стандартів. Отже, враховуючи зазначені причини, ми вважаємо, що клоновані особи повинні мати права, аналогічні правам інших людей, і не підтримуємо тезу про обмеження їх прав.

Підкреслено, гендерні стереотипи і соціокультурні норми впливають на сприйняття та реалізацію репродуктивних прав в різні способи, і це є ключовою проблемою у забезпеченні рівних можливостей для всіх груп населення. Так, соціокультурні норми також можуть обмежувати доступ до інформації про репродуктивне здоров’я та методи контролю репродукції. Особи можуть не мати можливості дізнатися про доступні варіанти та послуги через стереотипи або культурні обмеження. Також гендерні стереотипи можуть створювати психологічний тиск на осіб, які виходять за межі загальноприйнятих норм у справах репродукції.

Визначено, боротьба з гендерними стереотипами та культурними обмеженнями є ключовою умовою для забезпечення поваги до репродуктивних прав та їхньої реалізації для всіх. Важливо створювати середовище, де кожна людина має можливість приймати свої репродуктивні рішення на основі власних переконань і потреб, незалежно від гендерних стереотипів і культурних норм.

Посилання

Завальнюк В.В. Соматичні права людини з позицій юридичної антропології. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2011. Т. 10. С. 20–27.

Головащук А.П. Місце репродуктивних прав у системі особистих немайнових прав фізичних осіб. Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини та законодавства : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 8-9 квіт. 2016 р. Київ, 2016. С. 29–32.

Рябенко О.В. Право фізичної особи на репродукцію (відтворення): поняття та історико-правові аспекти становлення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. 2015. Вип. 30. Т. 1. С. 148–151.

Марʼюк І.І. Захист соматичних прав людини в українському та зарубіжному законодавстві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. 2016. Вип. 40. Т. 2. С. 138–141.

Byelov D., Hromovchuk M., Development of theoretical and legal approaches to understanding the essence of somatic human rights in the process of biomedical research. Конституційно-правові академічні студії. 2021. № 1. С. 12–15.

Бєлов Д., Громовчук М., Штучне запліднення: релігійні та правові засади. Visegrad Journal on Human Rights. 2021. Issue 2. S. 51–55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-25