Парадигма гендерної інклюзії у праві на освіту: вітчизняний та міжнародний досвід

Анотація

Проблематика гендерної інклюзії у праві на освіту є надзвичайно актуальною та такою, що характеризується науковою новизною. Зважаючи на активні євроінтеграційні рухи України, стійку позицію на міжнародній арені та прийняття відповідного законодавства гендерна інклюзія набуває своєї популярності та потреби у дослідженні.

В рамках даної наукової статті ми провели понятійно-категоріальний аналіз термінів, що складають основу роботи. Дійшли висновків, що поняття «гендер» можна представити у вигляді позначення соціальних, культурних, психологічних та поведінкових характеристик, які суспільство відносить до жіночих та чоловічих статей на основі соціальних уявлень, очікувань та ролей. Окреслили розуміння «гендерної інклюзії» у якості активної практики та політики, спрямованої на забезпечення рівних можливостей, прав та участі для жінок, чоловіків та осіб з іншими гендерними ідентичностями в усіх сферах суспільства. Представили головну мету гендерної інклюзії у праві на освіту як процес із створення інклюзивної, справедливої та рівноправної освітньої системи, в якій всі учасники можуть розкривати свій потенціал та розвивати свої здібності без зовнішньо-маргіналізованого тиску. Представили ключові аспекти парадигми гендерної інклюзії у праві на освіту, а саме: забезпечення рівних можливостей для навчання і розвитку незалежно від статі та гендерної ідентичності; усунення гендерних стереотипів та практик дискримінації у навчальних закладах і педагогічних процесах; впровадження гендерного аналізу у планування та розвиток освітніх програм, змісту навчальних матеріалів та методів навчання; реалізація політики, законодавства та програм, спрямованих на захист прав індивідів у сфері освіти від будь-якої форми гендерної дискримінації.