«Агресія» як імперативна норма міжнародного права: генезис розвитку

Анотація

У статті розкрито сутність «агресії» як імперативної норми сучасного міжнародного права. Закцентувано увагу на тому, що незважаючи на заборону агресії імперативними нормами міжнародного права та визнання її міжнародною спільнотою як міжнародного злочину, універсальної дефініції агресії до тепер не прийнято. Розгляд сутності агресії шляхом аналізу положень, що містяться у Статуті ООН, Декларації про принципи 1970 року та Гельсінському заключному акті 1975 р. потребують певного уточнення та розширення. Запропонована дефініція Резолюцією ГА ООН № 3314 потребує конвенційного закріплення, так як резолюції ГА ООН мають характер soft law. Положення Резолюції можуть перетворитись у міжнародно-правові звичаєві норми, проте, наявність факту перетворення положень даної резолюції на звичаєві норми на сучасному етапі є дискусійним й потребує додаткового обґрунтування.

Зауважено, що визначення агресії також міститься також у Статуті МКС, втім, даний статут прийнятий порівняно невеликою кількістю держав, тому для держав-неучасниць ці положення не є обов’язковими. Окрім цього, Суд має юрисдикцію здійснювати правосуддя та виносити відповідні рішення лише у відношенні фізичних осіб. Тому, сьогодні існує актуальна необхідність щодо прийняття на універсальному конвенційному рівні дефініції агресії, що сприятиме попередженню міжнародного злочину агресії та підвищенню ефективності боротьби з нею. Безапеляційним є те, що заборона агресії отримує свій імперативний статус шляхом властивого їй раціоналізму і моральної авторитетності замість державної згоди.