Щодо питання міжнародного співробітництва у протидії геноциду (на прикладі вчинених злочинів рф проти українського народу)

Автор(и)

  • А. В. Замрига кандидат економічних наук, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри публічного та міжнародного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана», Україна https://orcid.org/0000-0001-8919-6633
  • М. А. Падалка в. о. начальника юридичного відділу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, асистент кафедри публічного та міжнародного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Україна https://orcid.org/0000-0002-2036-6072

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.51

Ключові слова:

геноцид, військові злочини, міжнародне співробітництво, держава-агресор, російська федерація, війна, український народ, Міжнародний військовий трибунал, Міжнародний кримінальний суд, Конвенції про геноцид

Анотація

У даному науковому дослідженні авторами здійснено чергову спробу розглянути питання геноциду у міжнародному праві. При цьому, на сьогодні є доволі актуальним питання розгляду геноциду на території незалежної, правової, демократичної, соціальної держави з ринковою економікою – України, що продовжує вчинятися російською федерацією на суверенних територіях держави. Через російську агресію на території України гине мирне населення. Кожного дня російська армія завдає ударів по критичній інфраструктурі України, що зазнає пошкоджень тим самим залишаючи значну територію без газу, тепла, світла, води тощо.

У науковому дослідженні здійснено спробу розглянути перспективи щодо профілактики та протидії геноциду, основні фактори, що мають вплив.

В умовах сьогодення авторами розглянуто ряд міжнародної нормативно-правової бази, зокрема, Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., Статут Міжнародного військового трибуналу, Женевські конвенції та Протоколи, прийняті у 1977, 2005 рр. тощо, можна з упевненістю стверджувати, що дії держави-агресора можна кваліфікувати як вчинення геноциду проти українського народу.

У науковій статі зазначено, що для запобігання злочинам геноциду створювалися інститути міжнародної відповідальності: Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі, Міжнародний військовий трибунал Далекого Сходу, Міжнародний кримінальний трибунал з Руанди, Міжнародний трибунал у Гаазі. Важливу роль у запобіганні геноциду покликана відігравати система Організації Об’єднаних Націй в цілому, включаючи всі департаменти та спеціалізовані установи, такі як Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Управління з правових питань, Департамент з політичних питань, Департамент суспільної інформації, Департамент підтримці миру, Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та деякі інші.

Звернемо увагу на методики розпізнавання та ідентифікації геноциду, на основі вищезазначених інститутів, а також здійснено чергову спробу детально розглянути юридичне визначення геноциду як міжнародного злочину, розглянуто перспективи та одночасно найбільш проблемні області регулювання геноциду. Також слід не забувати про офіційні дані з приводу кількості жертв через вчинення агресії з боку рф.

Посилання

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього: Міжнародний документ від 09.12.1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155#Text (дата звернення: 01.11.2022).

Павлюк О. Єрмак у Давосі перелічив ознаки геноциду українців з боку РФ. 2022. URL: https://suspilne.media/242491-ermak-u-davosi-pereliciv-oznaki-genocidu-ukrainciv-z-boku-rf/ (дата звернення: 01.11.2022).

Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні»: Постанова від 14.04.2022 року № 2188-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2188-20#Text (дата звернення 01.11.2022).

Герасименко М.М. Особливості розслідування геноциду. Часопис Київського університету права. 2020. Вип. № 2. С. 398–401.

Важна К.А. Проблеми реалізації відповідальності держави за геноцид в сучасному міжнародному праві: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин» (Київ, 19-20 квітня 2017 р.). Ч. 1. К.: КНУКіМ, 2017. С. 365–376.

Важна К. Сутність геноциду відповідно до чинного міжнародного права та міжнародно-правової практики. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 8. С. 193–197.

Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових злочинців європейських країн осі: Міжнародний документ від 08.08.1945 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_201#Text (дата звернення: 02.11.2022).

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року: Міжнародний документ 08.06.1977 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text (дата звернення: 02.11.2022).

Хаустова М.Г. Федоровська М.А. Сутність поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Порівняльно-аналітичне право. 2019. Вип. 1. С. 73–76.

75-а річниця ООН – сучасний стан та розвиток міжнародного права: Всеукраїнська наукова студентська Інтернет-конференція (30 листопада 2020 року). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 428 с.

ООН оновила дані про жертви російського вторгнення в Україні. 2022. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/06/01/novyna/suspilstvo/oon-onovyla-dani-pro-zhertvy-rosijskoho-vtorhnennya-ukrayini (дата звернення: 03.11.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-25