Судовий прецедент як міжнародно-правовий стандарт захисту прав, свобод та інтересів особи

Автор(и)

  • Л. А. Остафійчук кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0003-4882-1038

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.46

Ключові слова:

судочинство, судовий прецедент, права особи, права людини

Анотація

У статті розглядається питання становлення судового прецеденту як міжнародно-правового стандарту захисту прав, свобод та інтересів особи.

Поняття «права особи» запропоновано розуміти як сукупність прав людини і прав громадянина, а основою конструкції «права особи» слід вважати повагу до людської гідності, яка є джерелом прав і свобод особи.

З’ясовано, що право і держава є первинною системою мінімальних засобів і гарантій дотримання прав людини і громадянина, які можуть використовуватися в інтересах становлення і розвитку особистості. Водночас право виступає як засобом забезпечення свободи особи, так і засобом обґрунтованого і справедливого обмеження неузгоджених із суспільними потребами та уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади.

Доведено, що міжнародно-правові стандарти прав, свобод та інтересів особи – це загальновизнані положення міжнародних актів обов’язкового і рекомендаційного характеру, а також принципи міжнародного права, що закріплюють фундаментальні права особи. Зміст впливу міжнародного права на національне полягає в тому, що основи їхньої взаємодії визначаються перш за все конституційним шляхом, оскільки більшість конституцій держав містять значну кількість положень про основні права людини, які визначені міжнародними актами. Крім цього, на національне законодавство поширюється дія не лише положень міжнародних актів, але й міжнародних судів та установ, основною місією яких є захист прав, свобод та інтересів людини.

Зроблено висновок, що з появою універсальних прав, свобод та інтересів особи і пов’язаних з ними міжнародних систем їх захисту, формується нове фундаментальне право яке базується на судовій практиці, що має власні правила прийняття і стандарти застосування судових рішень, а судовий прецедент розглядається як міжнародно-правовий стандарт захисту прав, свобод та інтересів особи.

Посилання

Von Wright G.H. The Modernity and Ethics. The Yearbook of the Finish Philosophical Society (in Finnish only). Law and Legal Cultures in the 21-st Century: Diversity and Unity. Warszawa. 2007.

Bauman Z. The Individualized Society. Cambridge, Polity Press, 2001. 272 p.

Загальна декларація прав людини: прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text.

Ostafiichuk L. Digital technologies in litigation vs digital human rights. Eur. J. Law Public Adm. 2021, 7, 118–129.

Тертишник В.М. Верховенство права та забезпечення вcтановлення істини в кримінальному процесі україни. Монограф. Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. Справ. Ліра ЛТД, 2009. 404 с. ISBN 978-966-383-233-3.

Основи міжнародно-правових стандартів прав людини: навч.-метод. посібник / за ред. О.В. Бігняка. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. 168 с.

Леже Р. Великие правовые системы современности: сравнительно-правовой подход; пер. с фр. [Грядов А.В.]. М.: Волтерс Клувер, 2009. 584 с.

Report on the implementation of international Human Rights treaties in domestic Law and the role of Courts adopted by the Venice Commission at its 100th plenary session (Rome, 10-11 October 2014) URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2014)036-e.

Grief N. Constitutional Law and International Law. United Kingdom Law in the Mid. 1990s. Part 1. L., 1994. P. 76–104.

Neuman G.L. Human Rights and Constitutional Rights: Harmony and Dissonance. Stanford Law Review, 2003. P. 1863.

Robert J. Constitutional and international protection of human rights: competing or complementary systems? General Report to the IXth Conference of European Constitutional Courts 15 HRLJ 1 (1994). P. 7.

M. Claes and B. De Witte, The role of constitutional courts in European legal space. Ius Publicum Europaeum, 2016, note 11, P. 4.

Opinion on the amendments to the Federal Constitutional Lqw on the Constitutional Court (Venice, 10-11 June 2016), CDL-AD(2016)016, 110 (Interim report).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-25

Номер

Розділ

Розділ 10. Судоустрій; прокуратура та адвокатура