Роздуми щодо конституційності положень частини 6 статті 615 КПК України стосовно автоматичного продовження строку тримання під вартою в умовах дії воєнного стану

Анотація

У даній публікації у зв’язку з розглядом на даний час Конституційним Судом України провадження щодо конституційності частини шостої статті 615 КПК України наведена позиція авторки з цього питання. Вбачається, що в умовах дії воєнного стану внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України внесення змін до частини 6 статті 615 КПК України (редакції Закону № 2111-IX від 03 березня 2022) фактично призвело до відступу від певних конвенційних зобов’язань України та конституційних приписів в частині реалізації права на свободу та особисту недоторканність особи в кримінальному провадженні, оскільки частиною 6 статті 615 КПК України передбачено позасудову процедуру вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, зокрема: «у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці», що на думку авторки статті не відповідає статті 3, частині першій та другій статті 8, частині першій статті 29, частині першій та другій статті 55, частині першій статті 59, частині другій статті 63, частині першій та другій статті 64, частині першій-третій статті 129 Конституції України. Вбачається, що питання продовження тримання під вартою обвинуваченого може бути вирішено лише судом у судовому засіданні з ухваленням справедливого, обґрунтованого та мотивованого процесуального рішення (винесення ухвали). Таким чином положення частини шостої статті 615 КПК України доречно визнати неконституційними. Остаточно на це питання має вирішити Конституційний Суд України.