Належний суб’єкт як передумова допустимості отриманих доказів: судова практика

Анотація

Статтю присвячено окремим питанням допустимості доказів у кримінальному провадженні, з огляду на відповідну судову практику. Наголошується, що одним із важливих у кримінальному провадженні є питання щодо отримання доказів саме належним суб’єктом. При цьому в центрі уваги при вирішенні питання про допустимість доказів мають знаходитись права та свободи громадян.

На основі судової практики Верховного Суду та правових позицій Європейського суду з прав людини виокремлено низку проблемних аспектів, які виникають в практичній діяльності, що як наслідок призводить до визнання доказів недопустимими у зв’язку з їх отриманням неналежним суб’єктом доказування.

Оскільки рішення суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної чинності, і ним встановлено порушення прав людини й основоположних свобод, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, практика Верховного Суду з цих питань беззаперечно підлягає вивченню, детальному аналізу та подальшому застосуванню у практичній  діяльності.

Лише на підставі доказової інформації суб’єкти кримінального процесу уповноважені приймати процесуальні рішення стосовно кримінально-правового конфлікту та забезпечення прав і свобод людини.

Оцінку вже зібраних, а також перевірених доказів здійснюють у процесі досудового розслідування слідчий, прокурор, а також слідчий суддя під час прийняття відповідних процесуальних рішень. Звичайно, важливого значення набуває оцінка доказів судом під час судового провадження, оскільки саме суд вирішує питання про винуватість або невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення під час ухвалення вироку.

Робиться висновок про те, що слідчі, процесуальні керівники, слідчий суддя повинні враховувати правові позиції Верховного Суду в своїй діяльності та не допускати порушень, на які вказує автор у даній статті, з посиланням на постанови Верховного Суду.