Наукові погляди на роль старости в системі місцевого самоврядування

Анотація

Стаття присвячена висвітленню та аналізу наукових поглядів вітчизняних вчених на роль старости в системі місцевого самоврядування в Україні. Актуальність та своєчасність дослідження обумовлюється тим, що реалізація на практиці ідеї децентралізації щоразу доводить свою ефективність, водночас новою історичною віхою у даному процесі стало запровадження інституту старости. Визначено, що староста як одна з форм реалізації партисипативної демократії є невід’ємною частиною розвитку сучасної української моделі місцевого самоврядування. Висвітлено бачення науковців щодо того ким є староста для жителів певної територіальної громади. Виявлено спільність підходів дослідників щодо ролі старости як найбільш наближеного до людей представника місцевого самоврядування, а також комунікатора між жителями відповідного старостинського округу та місцевою владою. Він також виступає як посередник між жителями та органами влади. Крім того, вважається, що староста може консультувати, радити та допомагати у вирішенні проблем, що виникають у громаді. Підкреслено мету створення інституту старост в органах місцевого самоврядування в Україні. Окреслено повноваження старости, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Наведено один із наукових підходів до класифікації функцій старости, сформульованих на підставі аналізу його повноважень. Такими функціями є: представницька; бюджетна; інформаційна; контрольна; установча; організаційна. Проаналізовано вимоги, які могли б в обов’язковому порядку висуватись до особи, яка планує бути старостою. Наприклад, вік, належність (певний зв’язок) з територіальною громадою, спеціальна освіта, знання основ місцевого самоврядування, наявність досвіду тощо. Окреслено напрямки подальших наукових досліджень реалізації інституту старости. До таких напрямків запропоновано віднести: визначення та спосіб нормативного закріплення повноважень старости, їх збалансованість та реальність застосування. Зауважено, що унеможливлення корупції є іншим напрям наукового пошуку, без дослідження якого реалізація інституту не є можливою. Визначено, що варто посилювати позитивні риси сучасного інституту старости, розкриття його ролі, підвищення продуктивності та ефективності.