Принципи правового регулювання відносин у сфері виробництва, обігу та маркування органічної сільськогосподарської продукції

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових засад виробництва органічної сільськогосподар­ської продукції через призму принципів правового регулювання в зазначеній сфері, а також фор­мулюванню на цій основі висновків і пропозицій, спрямованих на вдосконалення чинного законодавства. Одним із сучасних об’єктів аграрно-правового регулювання, а також способів реалізації стратегії сталого розвитку сільського господарства є органічне сільськогосподарське виробни­цтво, яке виступає запорукою збалансування економічних, екологічних та соціальних пріоритетів розвитку агросфери, гарантією високого рівня безпечності та якості аграрної продукції, а також забезпечення продовольчої безпеки держави. Ефективність правового регулювання залежить від рівня наукової розробки принципів, однак істотним недоліком чинного органічного законодавства є відсутність у ньому деяких значущих принципів. Важливою основою правового регулювання органічного сільськогосподарського виробництва можна назвати принцип пріоритетності, який являє собою закріплення в законі загальної вимоги про переваги органічного сільськогосподар­ського виробництва порівняно із традиційним у вигляді правил, покликаних забезпечити не лише його стабільне функціонування, а й поширення та покращення такої діяльності. Виявленням ре­алізації принципу пріоритетності органічного сільськогосподарського виробництва є також зацікавленість держави в окремому правовому регулюванні такого виду діяльності і наповнення його змісту деякими публічно-правовими рисами, що забезпечують виробництво сільськогоспо­дарської продукції найвищої якості. З огляду на беззаперечну стратегічну важливість і пріори­тетне значення органічного сільськогосподарського виробництва, одним із основних напрямів державної аграрної політики має бути державна підтримка даної діяльності. Надзвичайно важ­ливою характерною рисою органічної сільськогосподарської продукції є високий рівень якості та безпечності. Тому визначальним принципом державної політики зазначених суспільних відносин має стати принцип забезпечення якості, безпечності та державного контролю на всіх стадіях її виробництва та обігу. У статті на підставі аналізу чинного органічного законодавства зроблено висновок про те, що суттєвою потребою належного правового регулювання відносин у зазначеній сфері є необхідність законодавчого закріплення вищевказаних правових принципів, на яких має ґрунтуватися державна політика в сфері виробництва, обігу та маркування органічної сільсько­господарської продукції.