Проблематика визначення місця проживання дитини після розлучення батьків у період воєнного стану

Анотація

Вказується, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної ре­єстрації актів цивільного стану. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Визначено, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на під­ставі рішення суду. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до сімейного кодексу України.

Акцентовано увагу, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмо­вим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Припинення шлюбних відносин - важкий процес, котрий значною мірою ускладнюється, якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей. Найкращий варіант, коли визначення місця проживан­ня дитини після розлучення відбувається мирним шляхом. Тобто мати і батько домовляються між собою, хто буде проживати із нащадками. При цьому інший із батьків бере безпосередню участь у вихованні та піклуванні про сина чи дочку.

Проте частіше трапляються ситуації, коли партнери не здатні домовитись для підписання миро­вої угоди, згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу. Настає час гіршого варіанту - розв’язання питання в судовому порядку.

Звертається увага, з початком повномасштабного вторгнення в Україні суттєво збільшилася кіль­кість сімейних спорів щодо визначення місця проживання дитини. Вимушена міграція населення, яка є одним з наслідків війни, та пережитий стрес руйнують сім’ї. Виникають ситуації, коли батьки не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини. Випадки, коли один з батьків відбирає дитину, є непоодинокими. У цьому зв’язку Уповноважений Верховної Ради України з прав людини закликає батьків діяти насамперед в інтересах дітей, з урахуванням рівних прав та обов’язків ма­тері та батька щодо дитини та вирішувати питання проживання дитини згідно з нормами чинного законодавства.