Порядок встановлення та визначення напряму дії нормативно-правових актів в Україні: теоретико-прикладні аспекти

Автор(и)

  • М.Ю. Щирба доктор юридичних наук, доцент професор кафедри теорії та історії держави і права Волинського національного університету імені Лесі Українки, Україна https://orcid.org/0000-0002-6579-6893

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.1.17

Ключові слова:

правотворчість, нормативно-правовий акт, безпосередня, ультраактивна, ретроактивна дія нормативно-правових актів

Анотація

У статті охарактеризовано правила встановлення та визначення напряму дії нормативно-право­вих актів, які у вітчизняному законодавстві є неефективними.

Сформовані основні положення порядку встановлення та визначення напряму дії норматив­но-правових актів України. З’ясовано співвідношення між правилами встановлення напряму дії, які необхідні для суб’єктів правотворчості, що встановлюють спрямованість впливу на абстрактні правовідносини, та правилами визначення напряму дії, які необхідні суб’єктам правореалізації для визначення спрямованості впливу на конкретні правовідносини.

Під порядком визначення напряму дії нормативно-правових актів доцільно розуміти передбачені правовими приписами правила, відповідно до яких суб’єкти правореалізації визначають спрямо­ваність регулятивного впливу нормативно-правового акту на конкретні правовідносини.

Враховуючи теоретичні напрацювання природи напряму дії у чинному національному законо­давстві, запропоновано правила визначення напряму дії нормативно-правових актів.

Параметрами, за якими доцільно встановлювати та визначати напрям дії нормативно-правового акта визначено момент набрання ним (окремими його приписами) чинності; час виникнення та припинення існування суспільних відносин; дію попереднього чи нового нормативно-правового акта (окремих його приписів). Зазначено, що залежно від комбінації названих параметрів суб’єкти правотворчості можуть обрати відповідні напрями дії нормативно-правових актів - пряму (негайну, перспективну), зворотну (ретроактивну) для нового нормативно-правового акта; переживаючу (уль- траактивну) - для попереднього нормативно-правового акта.

Проаналізовано законодавство України (кодифіковані акти, рішення Конституційного Суду України) щодо правил встановлення та визначення напряму дії нормативно-правових актів. Вста­новлено, що у чинному національному законодавстві відсутній порядок встановлення та визначен­ня напряму дії нормативно-правових актів. Запропоновано внести відповідні доповнення до проєк- ту закону України «Про нормативно-правові акти».

Посилання

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (в ред. від 30.09.2016).

База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80.

Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

Кримінальний виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 № 1129-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15.

Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18.03.2004 № 1618-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text.

Кримінальний процесуальний кодекс України: за станом на 13.04.2012 № 4651-VI. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-09

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень