Парламентська діяльність Кирила Трильовського в контексті суспільно-політичних процесів на українських землях поч. ХХ ст.

Анотація

У статті розкривається правозахисна діяльність адвоката Кирила Трильовського за часів його першої депутатської каденції в австрійському парламент (1907-1911 рр.). Проаналізовано переваги та недоліки виборчого закону, а також наслідки його прийняття для українського на­селення краю. Зазначено, що реформа мала низку суттєвих недоліків, а саме: виборчі права не поширювалися на жінок і військовослужбовців, вік для виборів встановлювався від 24 років, для депутатів - 30 років, ценз осілості - один рік. Також досить нерівномірним був розподіл депутатських місць за національностями. Водночас, закон запроваджував демократичні ново­введення, зокрема, передбачивши проведення голосування на основі загального прямого і та­ємного виборчого права.

Розкрито погляди К. Трильовського на входження українських земель до складу Австро-Угорщи­ни, яке дослідник вважав явищем більш позитивним, ніж їх перебування у складі Польщі. Адвокат вважав, що правовий статус українського населення у складі Австрії є більш перспективним.

Охарактеризовано вектори парламентської діяльності Кирила Трильовського. Зокрема, наголо­шено на пріоритетності українського питання у виступах правозахисника. Зазначено, що свій пер­ший виступ у стінах австрійського парламенту (22 липня 1907 р.) адвокат присвятив висвітленню питань щодо численних зловживань становищем польської шляхти у Галичині. Вказано, що пар­ламентарій у своїх виступах підіймав інші, не менш важливі для українського населення питання: відшкодування державою збитків, завданих повінню; право на володіння та користування зброєю пастухами для охорони свійських тварин; обов’язковість використання в судах при написанні про­токолів та актів обвинувачення українською мовою; встановлення чіткого переліку предметів, які не можуть бути забрані у випадку стягнення податків; право та можливість українських військовос­лужбовців відзначати українські свята тощо.