Концепція моделі системи стримувань і противаг у політико-правових вченнях Джона Локка

Анотація

У статті здійснено аналіз політико-правових поглядів Джона Локка щодо системи стриму­вань та противаг, яка находить своє відображення в концепції мислителя про розподіл влади. Зазначено, що в сучасних умовах активної модернізації політичних та правових процесів, важ­ливе значення має вивчення та узагальнення досвіду у сфері державного управління. Значну увагу приділено характеристиці еволюції політико-правових поглядів Нового часу, зокрема, політичним та правовим вченням в Англії. На території Англії XVII ст. абсолютистські теорії обґрунтовували панування «Божественними правами королів», ожили ідеології роялізму, які критикували революцію в ім’я основ абсолютизму, покликаючись на традиції і на стару консти­туцію Англії, яку парламент хотів скасувати. В ході цих змін основну роль відіграв акт англій­ського парламенту 1689 року про обмеження прав короля під загальновідомою назвою «Білль про права». Ідейним обґрунтуванням цього акту стала доктрина відомого філософа Джона Лок­ка. В статті описано окремі позиції Джона Локка викладені в його визначній праці «Два трак­тати про правління» (1690), завдяки якій його вважають батьком політичного лібералізму. Дана робота розділена на дві частини, саме у другій частині автор розкриває низку важливих питань та суджень, починаючи із зображення, так званого, «природного стану», де люди не зобов’язані підкорятися один одному, але кожен сам судить про те, чого вимагає закон природи. Розкриває Джон Локк також власну систему поглядів, щодо походження держави, її роль та значення в суспільстві. Для дослідження внеску Джона Локка в політико-правову сферу тогочасної Англії та світової, зокрема сучасної політико-правової науки слід зупинитися на дослідженні частини доктрини Джона Локка, а саме основ реалізації системи стримувань і противаг, які були покла­дені ним в концепцію поділу влад. В даній статті також ведеться про те, що метою системи поді­лу гілок влади, як політико-правового явища, є реалізація запобігання концентрації влади в пев­ному державному органі шляхом організації та забезпеченні дії системи стримувань і противаг.