Антикорупційна безпека України як перспективний компонент державної правової політики: теоретико-правові аспекти

Автор(и)

  • О.С. Передерій кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-4898-876X
  • Є.І. Григоренко кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-5305-1712

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.1.13

Ключові слова:

Україна, правова політики, корупція, національна безпека, права особи, національні інтереси, Європейський Союз, європейська інтеграція

Анотація

У статті, на основі аналізу особливостей змісту Антикорупційної стратегії, висвітлено певні недоліки регуляторного потенціалу зазначеного нормативного акту. Їх виокремлення дало підстави обґрунтувати доцільність законодавчого впровадження специфічного правового інституту - інституту антикорупцій­ної безпеки. Антикорупційну безпеку нами запропоновано розуміти як стан захищеності національних інтересів України від використання визначеним антикорупційним законодавством колом суб’єктів нада­них їм службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки (пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка (пропозиція) чи надання неправомірної вигоди визначеному антикорупцій­ним законодавством колу суб’єктів, або на їх вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей. Оскільки корупцію законодавством України визначено як загрозу національної безпеки, запропоновано відповідальним за реалізацію Антикорупційної стратегії і забезпечення анти- корупційної безпеки визначити Президента України як державну інституцію, яка відповідає за ефектив­ність державної політики у сфері забезпечення національної безпеки і оборони.

Обґрунтовано, що впровадження у систему законодавства інституту антикорупційної безпеки буде сприяти оптимізації правової політики України у сфері протидії корупції. Тому перспективним актуальним завданням державної правової політики є створення системи юридичного забезпечення інституту антико- рупційної безпеки. Втілення інституту антикорупційної безпеки стане чинником створення реальних умов для та декорпоративізації владних відносин всіх рівнів та припинення деградації та деформації системи правових регуляторів шляхом викорінення протиправних практик. Впровадження інститут антикорупційної безпеки потребує попереднього невідкладного наукового аналізу, широкого обговорення та, в кінцево­му рахунку, прийняття консолідованого політичного рішення вищими владними інституціями щодо роз­робки і прийняття законодавчого поля для реалізації інституту антикорупційної безпеки.

Посилання

Індекс сприйняття корупції - 2022. Маятник боротьби з корупцією в Україні: крок вперед після кроку назад. Інтернет-сайт «Transparency International Ukraine» URL: https://cpi.ti-ukraine.org/.

Emmanuel Martin Ukraine’s other war. GIS. POLITICS. may 22, 2023/ URL: https://www.gisreportsonline.com/r/ukraine-war-corruption-2/.

Антонов В.О. Національна безпека як необхідний атрибут існування та самозбереження Української держави. Держава і право суверенної України: проблеми теорії і практики: матеріали наукової конференції до 20-ї річниці незалежності України (Київ, 21 червня 2011 р.). За ред. Ю.С. Шешученка. Київ. «Юридична думка».2011. С. 61-70.

Україна перемоги буде країною, гідною своїх героїв - виступ Президента на пленарному засіданні Верховної Ради з нагоди 27-ї річниці ухвалення Конституції. Офіційне інтернет-представництво Президента України. URL: https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-peremogi-bude-krayinoyu-gidnoyu-svoyih-geroyiv-vist-83869.

Тарнавська В.М. Категорія «Правова політика» (історико-правовий аналіз. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. № 52. С. 48-51.

Селіванов А., Рябченко О. Правова політика - важлива складова внутрішньої політики Української держави. Голос України. Газета Верховної Ради України. URL: http://www.golos.com.ua/article/210432.

Железняк Н.А. Поняття державної правової політики та її загальна характеристика. Наукові записки Національного університету «Києво Могилянська академія». 2003. № 8. С. 8-14.

Скакун О.Ф. Теорія права і держави: підручник. Київ. Алерта; КНТ; ЦУЛ. 2009. 520 с.

Руднєва О.М., Ярмиш О.Н. Правова політика України: стан, проблеми концептуалізації та підвищення ефективності. Аналітична доповідь. Правова політика України: концептуальні засади та механізми формування: зб. матеріалів наук.-практ. конф. (Київ, 5 груд. 2012 р.) / за ред. О.М. Руднєвої, д. ю. н., проф. Київ: НІСД, 2013. С. 6-26.

Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки: Закон України від 20.06.2022 року № 2322-IX. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2322-20#Text.

Про національну безпеку України: Закон України від № 2469-VIII від 21.06.2018 р. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України № 392/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037.

Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII. Відомості Верховної Ради України 2014. № 49. Ст. 2056.

Теплюк М.О., Ющик О.І. Введення в дію законів України: питання теорії та практики. Київ. Парламентське видавництво. 2011. 200 с.

Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від 16.09. 2014 р. № 1678-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014 р. № 40, Стаття 2021.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-09

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень