Інтелектуальна власність як самостійне поняття юридичної науки: ціннісно-правовий підхід до визначення

Анотація

Автором в роботі доведено теоретичну та практичну доцільність аналізу інтелектуальної власно­сті як складової понятійно-категоріального апарату юридичної науки та елементу правничої термі­нології. Відзначено, що тематика дослідження є важливою з точки зору загального методологічного значення вивчення та удосконалення понять і категорій юриспруденції, а також термінології, що вживається в актах правотворчості. Вказано на те, що неоднозначність доктринального розуміння інтелектуальної власності, а також нечіткість її відмежування від інших суміжних категорій юри­дичної науки (наприклад, право інтелектуальної власності, речове право, авторське право, суміжні права, патентне право та ін.), зумовлює на сьогодні неоднозначність понятійного визначення інте­лектуальної власності, недостатність її правового закріплення як самостійного терміну юриспру­денції.

Проведено аналіз доктринальних уявлень про інтелектуальну власність як самостійне поняття юридичної науки та здійснено їх узагальнення в межах спеціально-розпорядчого, формально-юри­дичного та широкого підходів. Підсумовано, що поширення положень проприєтарної теорії пра­ва інтелектуальної власності та теорії виключних прав в юридичній науці зумовило поляризацію підходів до понятійного визначення інтелектуальної власності. Тому сьогодні в доктринальному плані інтелектуальна власність має дискусійний характер визначення, що зумовлено насамперед її природою та сутністю.

Автором наголошено, що навіть вказані узагальнені підходи до визначення поняття інтелекту­альної власності залишають в тіні основний аспект цього правового інституту, а саме його цін­нісно-правовий вимір. Саме ціннісно-правовий підхід може бути використано для відповідного сприйняття інтелектуальної власності, яка акумулює в собі, розвиває та становить невід’ємну ча­стину системи соціокультурних цінностей. Тому вказаний підхід є методологічно важливим для формулювання та обґрунтування відповідного визначення поняття «інтелектуальна власність». Переваги такого підходу до понятійного аналізу в теоретико-правових дослідженнях полягають в тому, що він дозволяє сформувати пізнавальну орієнтацію в суб’єкта, що пізнає, шляхом розвитку уявлень про світоглядні цінності в природі і суспільстві.