Становлення та розвиток Боспорського царства: окремі історико-правові аспекти

Анотація

У статті йдеться про Боспорське царство як одну з держав, яка зуміла уникнути анексії з боку Риму та зберегла свою автономію упродовж кількох століть. Ця держава була розташована у Східно­му Криму і у західній частині Таманського півострова. Її столицею був Пантікапей (сучасна Керч), який в давнину був оточений кочовими (переважно скіфськими та сарматськими) народами.

Встановлено, що спочатку тут правила династія Археанактидів, а з 438 по 109 рр. до н. е. - династія Спартокідів. Саме за правління Сатира І, Левкона І, Перісада І, Євмела І у IV ст. до н.е. Боспорське царство з центром у Пантікапеї досягло найбільшої могутності, склалася авторитарна система правління, а відтак, Боспор став вважатись царством з монархічною формою правління.

Автором проаналізовано правову систему Боспорського царства. З'ясовано, що основними дже­релами права були: законодавча діяльність царів Боспору, право грецьких міст-полісів, що входили до складу Боспорського царства, та звичаї місцевих племен. Норми цивільного права захищали інтереси рабовласників. Визначались такі дві основні форми власності, як: державна і приватна. У власності перебували земля, раби, худоба та рухоме майно. Основними видами договорів були: купівля-продаж, міна, позика та дарування.

Також автором охарактеризовано складний характер шлюбно-сімейних відносин. Угоди про майбутній шлюб зазвичай укладалися за рішенням батьків. Законний шлюб випливав з еггіесії - формальної приватної угоди між главою родини нареченої, з одного боку, та нареченим чи його батьком, з іншого.

У сфері кримінального права автором встановлено, що основними видами злочинів були: злочи­ни проти держави, проти громади та проти конкретної приватної особи. Проте, найтяжчі злочини часто називали адікією - гріхом перед богами. Шкода могла бути фізичною, моральною або мате­ріальною.