Законодавчі інструменти регулювання договорів купівлі-продажу та постачання цифрового контенту європейського союзу: новели нових директив ЄС

Автор(и)

  • Г. М. Поперечна доктор філософії у галузі права, доцент, доцент кафедри міжнародного права та міграційної політики Західноукраїнського національного університету, Україна https://orcid.org/0000-0001-6978-4892
  • Л. М. Саванець кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права та міграційної політики Західноукраїнського національного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-0051-8905

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.67

Ключові слова:

цифровий контент, купівля-продаж, постачання цифрового контенту, відповідність товарів, екологічність законодавства

Анотація

Дана стаття пересвячена дослідженню нових законодавчих інструментів Європейського Союзу у сфері уніфікації європейського договірного права, а саме: Директиви Європейського Парламенту і Ради 2019/771 про деякі аспекти договорів купівлі-продажу товарів від 20.05.2019 р. та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2019/770 про деякі аспекти договорів постачання цифрового контенту та цифрових послуг від 20.05.2019 р.

Значна увага приділяється дослідженню новел вказаних нормативно-правових актів, серед яких: визначення відповідності товарів, цифрового контенту та цифрових послуг умовам договору, дослідження та встановлення критеріїв такої відповідності, виокремлення додаткових інформаційних обов’язків продавця та постачальника цифрового контенту, цифрових послуг та товарів з цифровими елементами.

Окрема увага зосереджена на розгляді зобов’язань продавця (постачальника) щодо періодичного оновлення програмного забезпечення покупця (одержувача) з метою забезпечення функціонування цифрового контенту (товарів із цифровими елементами) протягом усього строку дії договору, у відповідності з його умовами.

Авторами проаналізовано презумпцію невідповідності товару умовам договору, та доведено, що тягар доказування відповідності переданих товарів умовам договору спочиває на продавцю (постачальнику).

У роботі окрема увага відводиться проблематиці захисту персональних даних, монетизації персональних даних покупця (одержувача) цифрового контенту, цифрових послуг.

Автори аналізують способи захисту порушених прав покупця (одержувача), здійснюють дослідження екологічності правових положень нових директив у сфері відновлення порушених прав покупця, у випадку непередання йому товарів, товарів із цифровими елементами, цифрового контенту, або передачі товарів, що не відповідають умовам договору.

Автори доходять до висновку, що враховуючи проблеми та перспективи розвитку кругової економіки, а також з метою визначення непропорційності обраного покупцем способу правового захисту доцільним є закріплення в законодавстві про купівлю-продаж вимоги обов’язкового врахування впливу цього способу на навколишнє природне середовище.

Посилання

Busch Ch. Does the Amazon Dash Button violate EU consumer law? Balancing consumer protection and technological innovation in the Internet of things. Journal of European Consumer and Market Law 2018.2. P. 78–80.

Carvalho J.M. Sale of goods and supply of digital content and digital services — overview of Directives 2019/770 and 2019/771. Journal of European Consumer and Market Law 2019. 8 (5). P. 194–201.

Kalamees P., Sein K. Connected consumer goods: who is liable for defects in the ancillary digital service? Journal of European Consumer and Market Law 2019. 1. P. 13–22.

Kruisinga S.A. What do consumer and commercial sales law have in common? A comparison of EC Directive on consumer sales law and the UN Convention on contracts for the international sale of goods. European Review of Private Law 2001. 9 (2-3). P. 178–188.

Lehmann M. A question of coherence. The Proposals on EU contract rules on digital content and online sales. Maastricht Journal of European and Comparative Law 2016. 23 (5). P.752–774.

Loos M. Full Harmonization as a regulatory concept and its consequences for the national legal orders. The example of the consumer rights Directive. Vollharmonisierung im Europdischen Verbraucherrecht, ed. by Michael Stürner, P. 2012. P. 47–98.

Luzak J. Digital age: time to say goodbye to traditional concepts. Journal of European Consumer and Market Law 2018.4. P. 133–135.

MсCollough J. Consumer discount rates and the decision to repair or replace a durable product: a sustainable consumption issue. Journal of Economic Issues 2010. 44 (1). P. 183–204.

Savin A. Harmonising Private Law in Cyberspace: The New Directives in the Digital Single Market Context. Copenhagen Business School Law Research Paper Series. 2019. P. 19–35. Available at: https://ssrn.com/abstract=3474289.

Schulze R. The new shape of European contract law. Journal of European Consumer and Market Law. 2015. 4 (4). P. 139–144.

Tjong Tjin Tai E. Data ownership and consumer protection. Journal of European Consumer and Market Law 2018. 4. P. 136–140.

Wendehorst Ch. Consumers and the data economy. Journal of European Consumer and Market Law 2017. 1. P. 1-2.

Zoll F. Problem negatywnego uzgodnienia cech rzeczy sprzedanej – w oczekiwaniu na wspólne europejskie prawo sprzedaży. Transformacje Prawa Prywatnego. 2012. 2. P. 167–174.

Zoll F. The remedies in the Proposals of the online sales Directive and the Directive on the supply of digital content. Journal of European Consumer and Market Law 2016. 5 (6). P. 250-254.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31