Правомірне обмеження права на свободу пересування: міжнародно-правові стандарти та практика Європейського суду з прав людини
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.59Ключові слова:
права та свободи людини, свобода пересування, законність, мета, необхідністьАнотація
Статтю присвячено аналізу актуальних питань обмеження права на свободу пересування. Право на свободу пересування – одне з фундаментальних прав людини у демократичному суспільстві та відповідно невід’ємна частина міжнародного механізму захисту прав людини. Водночас право на свободу пересування не є абсолютним та супроводжується певними обмеженнями, необхідними для забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів інших людей, інтересів держави та суспільства. Автором проаналізовано положення міжнародно-правових актів, які закріплюють право на свободу пересування, зокрема, Загальної декларації прав людини (1948 р.), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 р.), Американської конвенції про права людини (1969 р.), Африканської хартії прав людини та народів (1981 р.), Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1965 р.) та Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Проаналізовано гарантії передбачені у вищезазначених актах та допустимі випадки обмеження права на свободу пересування, а також виокремлено критерії при дотриманні яких таке обмеження вважатиметься правомірним: законність; наявність мети; необхідність. Автором досліджено підходи Комітету ООН з прав людини та Європейського суду з прав людини до розуміння та тлумачення згаданих критеріїв. На підставі аналізу практики Європейського суду з прав людини з питань перевірки правомірності обмеження права на свободу пересування обґрунтовано, що втручання у право на свободу пересування буде допустимим, якщо воно здійснено тільки на підставі закону, необхідне у демократичному суспільстві з легітимною метою (для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров’я чи моральності населення або прав та свобод інших осіб тощо), наведено тлумачення Європейським судом з прав людини кожної з цих вимог, зроблено висновки щодо необхідності їх врахування у національній правотворчій та правозастосовній практиці.
Посилання
Загальна декларація прав людини: ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948. Голос України від 10.12.2008. – № 236.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: ООН; Пакт, Міжнародний документ від 16.12.1966 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
CCPR General Comment No 27: Article 12 (Freedom of Movement) Adopted at the Sixty-seventh session of the Human Rights Committee, on 2 November 1999 CCPR/C/21/Rev.1/Add.9, General Comment No 27. (General Comments) (Contained in document CCPR/C/21/Rev.1/Add.9) URL: https://www.refworld.org/pdfid/45139c394.pdf.
Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та в Першому протоколі до неї, від 16 вересня 1963 р. Офіційний вісник України. 2006. № 32. Ст. 2373.
AMERICAN CONVENTION ON HUMAN RIGHTS (Adopted at the Inter-American Specialized Conference on Human Rights, San José, Costa Rica, 22 November 1969). URL: https://www.cidh.oas.org/basicos/english/basic3.american%20convention.htm.
AFRICAN (BANJUL) CHARTER ON HUMAN AND PEOPLES’ RIGHTS (Adopted 27 June 1981, OAU Doc. CAB/LEG/67/3 rev. 5, 21 I.L.M. 58 (1982), entered into force 21 October 1986). URL: https://www.achpr.org/legalinstruments/detail?id=49.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Khlyustov v. Russia від 11 липня 2013 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-122186.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Olivieira v. the Netherlands від 4 червня 2002 року. URL: https://www.hr-dp.org/files/2013/09/08/CASE_OF_OLIVIEIRA_v._THE_ NETHERLANDS_.pdf.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі The Sunday Times v. the United Kingdom від 29 березня 1979 року. URL: https://www.refworld.org/cases,ECHR,3ae6b7240.html [accessed 26 February 2023].
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі De Tommaso v. Italy від 23 лютого 2017 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-171804.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Malone v. the United Kingdom від 2 серпня 1984 року. URL: https://www.bailii.org/eu/cases/ECHR/1984/10.html.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Rotaru v. the Republic of Moldova від 17 листопада 2020 року. URL: https://ips.ligazakon.net/document/ES069028.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Merabishvili v. Georgia від 28 листопада 2017 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-178753.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Napijalo v. Croatia від13 лютого 2004 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/?library=ECHR&id=001-61443&filename=CASE%20OF%20NAPIJALO%20v.%20CROATIA.docx&logEvent=False.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Handyside v. the United Kingdom від 7 грудня 1976 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=001-57499&filename=001-.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hajibeyli v. Azerbaijan від 19 липня 2018 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-182173.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Berkovich and Others v. Russia від 27 червня 2018 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/pdf?library=ECHR&id=001- 181876&filename=CASE%20OF%20BERKOVICH%20AND%20OTHERS%20v.%20RUSSIA.pdf&logEvent=False.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Vlasov and Benyash v. Russia від 20 вересня 2016 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-166738.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Căşuneanu v. Romania від 16 квітня2013 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-118582.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Battista v. Italy від 2 грудня 2014 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-148683.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Stamose v. Bulgaria від 27 листопада 2012 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-115160.
Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Soltysyak v. Russia від 10 лютого 2011 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-103354.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 С. В. Продивус
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.