Аналіз поняття «доступ до суду» у судовій практиці

Анотація

Право на доступ до правосуддя є елементом неодмінного права громадянина, права, що захищається самою конституцією. Принципами, якими керуються права доступу до правосуддя, є невідчужуваність юрисдикції, з якої починаються конституційні процеси, закріплюючись гарантія основоположного права. З цього аналізу передбачається поставити під сумнів гарантії і принципи, які передбачають права людини, підкріплені судовими гарантіями, з метою повного здійснення основних і соціальних прав, які піднімають, розвивають, гарантують максимальний обсяг життя в його повноті. Доступ до правосуддя не означає, що він лише дає можливість ініціювати провадження, а скоріше, що процес досягає справедливого, задовільного та ефективного рішення.

Доступ до правосуддя має дві основні цілі: перша полягає в тому, щоб судова система була доступною та егалітарною для всіх громадян, а друга полягає в тому, що результати є справедливими для окремих осіб суспільства. Концепція доступу до правосуддя з часом зазнала кілька трансформацій. Одна з перспектив полягала в тому, щоб гарантувати громадянину вхід до судової влади і розглядати її як інструмент юрисдикції з соціальними цілями, що змушує населення домагатися все більше і більше своїх прав, використовуючи юридичний процес як засіб. Однак доступ до правосуддя є фундаментальним правом великого значення, це публічне право, гарантувати і забезпечувати виконання якого демократична правова держава зобов’язана гарантувати і забезпечувати; Це суб’єктивне право, яке є частиною людської гідності.

Кожна людина має право вимагати від держави належного захисту своїх прав і максимального простору для суду. Виходячи з цього твердження, обов’язком держави є структурування себе таким чином, щоб здійснювати судові права за допомогою педагогіки вдосконалення та модернізації правового порядку, розглядаючи параметри справедливості, ефективності та швидкості.