Нормативно-правове регулювання допиту медичних працівників як свідків у кримінальних провадженнях: проблеми понятійного апарату

Анотація

У даній статті досліджуються термінологічні проблеми правового регулювання допиту медичних працівників як свідків у кримінальних провадженнях. Для цього проаналізовано кримінальні процесуальні норми, які регламентують допит медичного працівника в статусі свідка, а також положення Цивільного кодексу України, Основ законодавства України про охорону здоров’я та підзаконних нормативно-правових актів (Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України).

Встановлено, що п. 4 ч. 2 ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) медичних працівників, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю, допитувати в якості свідків не дозволяється. В такому випадку допит можливий за умови звільнення медичного працівника від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі.

З’ясовано, що станом на сьогодні в українському законодавстві термін «медичний працівник» міститься в декількох підзаконних нормативно-правових актах, і їх зміст не є тотожним; термін «лікарська таємниця» не є формально визначеним, а така складова терміну «лікарська таємниця» як «інтимна і сімейна сторони життя особи» не визначена ні в кримінальному процесуальному законі, ні в будь-яких інших нормативно-правових актах.

Зроблено висновки про необхідність вдосконалення понятійного апарату в частині регламентації допиту медичних працівників як свідків шляхом уніфікації та конкретизації термінів «медичний працівник» і «лікарська таємниця», а також внесення змін у п. 4 ч. 2 ст. 65 далі – КПК України.