Співвідношення порядку отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні з нормативно-правовими актами у галузі кримінального провадження інших країн

Анотація

У статті звернута увага та проведений аналіз основних нормативно-правових актів, що забезпечують міжнародні стандарти дотримання та захисту прав та свобод людей в частині отримання зразків для експертизи, в тому числі у кримінальному провадженні, до яких віднесено: Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Європейську конвенцію з прав людини, Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, тощо.

В ході дослідження, виявлено, що у практичній діяльності, правоохоронним органам, у ряді випадків, доводиться стикатися із протидією з боку учасників кримінального провадження щодо отримання біологічних зразків особи для експертизи. Так, як форма протидії зустрічаються: 1) відмова добровільного надання біологічних зразків особи; 2) оскарження дій працівників правоохоронних органів щодо легітимного застосування примусу для отримання біологічних зразків особи; 3) активний супротив в ході примусового відібрання біологічних зразків особи для експертизи (з посиланням на те, що такі дії принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я).

Доведено, що за відсутності нормативно визначених форм, методів та суб’єктів застосування примусу під час примусового відібрання біологічних зразків особи у кримінальному провадженні, а також ігнорування законодавцем окресленої проблематики протягом значного часу, провідну роль відіграє лінія поведінки суб’єкта розслідування, його професійна компетентність, тактичні комбінації, сутність яких полягає у впливі на особу, зразки у якої відбираються.

В результаті проведеного ретельного аналізу порядку відібрання зразків з речей і документів для експертизи, визначеного у КПК України, демонструє, в цілому, його відповідність міжнародним стандартам проведення аналогічних процесуальних дій, в тому числі щодо застосування примусу. Проте зосереджено увагу на недоцільності отримання додаткового дозволу суду на проведення обшуку у випадках відмови добровільного виконання ухвали суду щодо надання зразків з речей і документів, як то передбачено ст. 166 КПК України відповідно до правил тимчасового доступу до речей і документів.