Аналіз гармонізації договірного права України до права Європейського Союзу
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.1.29Ключові слова:
договірне право, право Європейського Союзу, гармонізація, порівняльний аналіз, європейське право, укладення договорівАнотація
Впровадження європейських норм в національне законодавство може викликати певні проблеми та розбіжності. Причинами, які можуть призвести до таких розбіжностей, про які говориться в по- становці проблеми є на сам перед культурні та історичні різниці. Країни мають свої власні культурні та історичні особливості, які впливають на їх правову систему. Європейські норми можуть не завжди враховувати ці різниці, що може призвести до розбіжностей в трактуванні та застосуванні права [1, с. 66–80].
Причиною є потреби та особливості національної економіки, адже кожна країна має свою власну економічну структуру та потреби. Європейські норми можуть не враховувати специфіку національної економіки, що може призвести до розбіжностей та викликати труднощі у реалізації певних положень.
Європейські норми можуть бути сформульовані неоднозначно або залишати певні аспекти не- визначеними. Це може призвести до розбіжностей в тлумаченні та застосуванні права, а також до різних підходів в рішеннях судів, а це є юридична неоднозначність.
Часові обмеження та прискорений процес гармонізації теж є однією з причин через розбіжності українського з європейським правом. Впровадження європейських норм може відбуватись на швидко- му темпі, що може ускладнити адаптацію та забезпечення повної відповідності національного законо- давства. Це може призвести до неоднозначностей та недоречностей в правовій системі.
А інтеграція з європейським правом може створювати виклики у забезпеченні єдиного механізму контролю та вирішення спорів. Розбіжності в тлумаченні та застосуванні європейських норм можуть створювати проблеми у вирішенні спорів між сторонами. Тому відсутність єдиного механізму контро- лю теж є причиною.
Українському договірному праву необхідна адаптація законодавства. Адже впровадження євро- пейських норм вимагає значних змін національного законодавства. Це може викликати труднощі та вимагати часу та ресурсів для проведення необхідних реформ.
Однією з причин є відсутність повного відповідності. Україна може мати труднощі у досягненні повної відповідності європейським нормам через різні фактори, такі як відсталість у розвитку пра- вової системи, корупція, недостатня юридична культура тощо. Це може призвести до невирішених проблем та розбіжностей з європейським правом.
Наступною причиною є впровадження вимог та стандартів. Гармонізація договірного права з євро- пейськими нормами вимагає впровадження нових вимог та стандартів. Це може стати викликом для державних органів, адвокатів, судів та інших учасників правової системи, які повинні ознайомитися з новими правилами, набути необхідні навички та здатності для їх застосування.
Гармонізація договірного права до європейських норм може вимагати й значних фінансових ви- трат. Це пов’язано з необхідністю проведення реформ, навчання фахівців, розробки та впровадження нових законів та правових інструментів. Уряд та інші зацікавлені сторони повинні виділити достатні ресурси для забезпечення успішної гармонізації, що є проблемою.
Причиною розбіжності вітчизняного з європейським правом є і взаємодія з іншими галузями пра- ва. Гармонізація договірного права може впливати на інші галузі права, такі як господарське, цивільне та робоче право [2, с. 22]. Зміни в одній галузі можуть викликати необхідність внесення змін у від- повідних сферах, що може викликати складнощі та розбіжності в їх взаємодії.
Гармонізація договірного права вимагає широкої підтримки та залучення суспільства. Це означає необхідність інформування громадян, бізнесу та інших зацікавлених сторін про зміни, проведення консультацій та врахування їх думок та пропозицій. Потрібна підтримка та залучення суспільства.
Незважаючи на ці виклики, гармонізація договірного права України до європейського права зали- шається важливою та необхідною [3, с. 11–22]. Це сприятиме створенню єдиного правового простору, підвищенню захисту прав громадян та підприємств, розвитку торгівлі та інвестицій та покращенню правосуддя. Проте, важливо враховувати особливості та потреби країни при впровадженні європейсь- ких норм, забезпечуючи баланс між глобальними стандартами та національними реаліями.
Посилання
Братель О.Г. Цивільне право України. Київ, 2017. 256 с.
Цивільний кодекс України: станом на 10 червня. 2023 р.: відповідає офіц. тексту. Х.: Право, 2023. 440 с.
Пучковська І.Й. Неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава та притримання як способи за- хисту прав кредитора в договірному зобов’язанні: навч. посіб. Харків, 2017.144 с.
Лукасевич-Крутник І.С. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт: моно- графія. Економічна думка ТНЕУ, 2017. 178 с.
Ромась М. Поняття та ознаки цивільних зобов’язань за участю держави України. Підприємни- цтво, господарство і право. 2020. № 1 (287). С. 21–26.
Makhinchuk Vitalii, Gusarov Konstantin, Kulaha Elina, Koroied Sergii, Kovalenko Inna (2021). Problems of legislative regulation of innovative activity in Ukraine. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. Volume 24. Issue 1. Р. 609–616.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 I.A. Коваленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.