Умови дійсності значних правочинів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Анотація

Дана стаття присвячена комплексному дослідженню умов дійсності значних правочинів товариств із обмеженою та додатковою відповідальністю. Обгрунтовано, що значний правочин, який вчинений ТОВ чи ТДВ, повинен відповідати не лише загальним вимогам щодо дійсності правочинів (ст. 203 ЦК України), але й вимогам, які ставляться до правочинів конкретного виду в залежності від його предме- ту чи інших критеріїв, встановлених законом. Доведено, що на вчинення значного правочину повинна бути надана згода (або він має бути схваленим) уповноваженим на це органом товариства згідно зі ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Встановлено критерії віднесення правочинів товариства до категорії значних. Обґрунтовано, що значні правочини ТОВ (ТДВ), які вчинені без згоди (схвалення) уповноваженого органу товариства, є оспорюваними правочинами. Доведено, що надання згоди загальними зборами товариства на укладення правочину (або подальше його схвалення) не є класичною і безумовною умовою його дійсності, водночас відсут- ність такої згоди, в сукупності із іншими обставинами, може стати підставою для визнання правочину недійсним. Встановлено, що у справах про визнання значного правочину недійсним встановленню підлягають також інші важливі фактичні обставини: відсутність активних дій товариства або його учасників, які свідчили б про те, що такий договір (правочин) не відповідає волі товариства; мож- ливість (неможливість) визначення контрагентом (кредитором) того, чи правочин дійсно є значним для товариства; притягнення особи, яка вчинила такий правочин із перевищенням повноважень до відповідальності та ін.