Значення державної мови як чинника впливу на формування конституційної ідентичності: погляд крізь сферу освіти України
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.1.21Ключові слова:
державна мова, мовні відносини, освіта, національні меншини та корінні народи України, конституційна ідентичність, національна ідентичність, нація, народ, «конституційний момент», «вічні конституційні положення»Анотація
Стаття присвячена конституційно-правовому дослідженню впливу державної мови при її застосу- ванні у сфері освіти України на формування конституційної ідентичності. Актуальність дослідження зумовлена серед іншого безумовним впливом української мови у її конституційно-правовому статусі державної мови на формування національної ідентичності та у питанні української національної ідеї.
В ході дослідження визначено, що конституційна ідентичність будується на основі національної, ет- нічної та мовної ідентичності. Також з’ясовано шлях трансформації явища ідентичності із соціальної в правову категорію, що супроводжується безпосереднім впливом соціальної, економічної та політич- ної ситуації в державі.
Виявлено та охарактеризовано поняття «конституційного моменту» як базової історико-правової події, яка вплинула на виділення правового явища державної мови як фактора впливу на формування конституційної ідентичності, а також наповнення державної мови аксіологічним потенціалом, що в тому числі дає підстави віднести її до категорії «вічних конституційних положень». Крім того, авто- ром звернуто увагу на ціннісний вплив української мови, що у подальшому може стати основою для розроблення нових теоретичних підходів до зʼясування значення державної мови як конституційної цінності.
Одержані результати дослідження підтверджують, окрім іншого тезу про те, що соціокультурне явище ідентичності шляхом перетворення та інтеграції у правову сферу стає середовищем взаємодії між мовою титульного етносу (державною мовою) та національним конституційним порядком, утво- рюючи при цьому унікальну та особливу модель конституційної ідентичності, яка розкривається у відповідних конституційно-правових положеннях, що безпосередньо впливає на регулювання мовних відносин у сфері освіти України.
Посилання
Бацевич Ф. Словник термінів міжкультурної комунікації. К.: Довіра, 2007. 205 с.
Бориславська О.М. Загальноєвропейські конституційні цінності як основа європейської моделі конституціоналізму. Часопис Київського університету права. 2015. № 2. С. 54–58.
Бориславська О.М. Українська мова як державна: європейські стандарти та національні особли- вості правового регулювання. Український часопис конституційного права. 2017. № 3. С. 10–18.
Борисов В.В. Освітнє середовище як чинник формування культурних ідентичностей молоді / В.В. Борисов, Я.В. Бобилева. Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова]. Сер.: Педагогічні та історичні науки, 2014. Вип. 119. С. 5–10.
Бромлей Ю.В. Этнографические аспекты изучения человека. Этническая психология. Хресто- матия; под ред. А.И. Егоровой. СПб.: Речь, 2003. C. 9–14.
Ващинська І.І. Групові ідентичності: до проблеми дефініції поняття та конструювання класифікатора. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 2009. Вип. 3. С. 56–65.
Водолазька Т.В. Ідентичність громадянська. Соціологія: Енциклопедія / Упоряд. А. Грицанов, В. Абушенко та ін. Мінськ: Інтерпрессервіс; Книжковий будинок, 2003. С. 349–350.
Гелнер Е. Нації та націоналізм. Національна ідентичність: Хрестоматія / Т. Воропай (упоряд.). Харків: Крок, 2002. 316 с.
Гранат М. Конституційна ідентичність та її значення. Український часопис конституційного права. 2021, № 4. С. 3–7.
Гураль П. Проблеми конституційно-правового статусу української мови в Україні. Вісник Львівського університету. Сер. юрид, 2009. Вип. 53. С. 125–131.
Дзвінчук Д. Освіта в історико¬філософському вимірі: тенденції розвитку та управління. К.: ЗАТ «Нічлава», 2006. 101 с.
Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. Том третій. К.: Дух і літера, 2013. С. 219.
Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю., Чернова К.О. Етнонаціональна структура українського суспільства. Довідник. К.: Наукова думка, 2004. 343 с.
Жалімас Д. Життєздатність конституції та роль Конституційного Суду. Український часопис конституційного права. 2016. № 1. С. 27–30.
Зорич О. Феномен ідентичності: конфлікт інтерпретацій. Наукові записки Інституту політич- них і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2013. № 5 (67). С. 4–13.
Іващенко К. Колективні ідентичності громадян України у віковій перспективі. Українське сус- пільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. К: Інститут соціології НАН України, 2006. С. 109–116.
Ісаєва Н.В. Правова ідентичність (теоретико-правове дослідження). М.: Юрлітінформ, 2013. 416 с.
Конституційний та міжнародний правовий механізм передачі частини суверенних повноважень держави наднаціональним інститутам / А.В. Андрушко, О.О. Грін, В.Б. Дацюк, Г.Г. Динис, Т.О. Карабін, Ю.А. Крук, Я.В. Лазур, М.В. Менджул, Р.П. Натуркач, О.Я. Рогач, М.В. Савчин, П.А. Трачук; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. М.В. Савчина. Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2016. 288 с.
Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корець- кого; Редкол: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. К.: Довіра: Ґенеза, 1996. 942 с.
Мацкевич М. Мова як фактор національного відродження. Право України. 2000. № 5. С. 97–100.
Менг Т.В. Образовательная середа как условие создания патриотически-настроенного молодого поколения / Т.В. Менг. Материалы V Международной научно-практической конференции. М.: ИП РАН; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. 320 с.
Нерсесянц В.С. Философия права: учеб. для вуз. М.: Норма, 1997. 848 с.
Пелагеша Н. Україна у смислових війнах постмодерну: трансформація української національ- ної ідентичності в умовах глобалізації. К.: НІСД, 2008. 288 с.
Потапчук Т.В. Культурна ідентичність особистості: постановка проблеми. Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. наук. пр. Сер.: Педагогіка і психологія. Ялта: РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» РВВ КГУ, 2010. Вип. 27, ч. 1. С. 180–187.
Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 21, ст. 81.
Резников Е.В. Теоретические проблемы правовой идентичности. М.: ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2014. 199 с.
Савчин М.В. Конституційні інновації та вірність конституції. Віче. 2016. № 7-8. С. 44–47.
Савчин М.В. Порівняльне конституційне право. Київ: ВАІТЕ, 2020. 462 с.
Савчин М.В. Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму: монографія. Ужгород: РІК-У, 2018. 440 с.
Сисоєва С. Сфера освіти як об’єкт дослідження. Освітологія. 2012. Вип. 1. С. 22–29.
Соціологія: словник термінів і понять, упоряд. Біленький Є.А. та ін., Київ: Кондор, 2006. С. 117.
Чеховська М.М. Мова як чинник національної безпеки. Держава та регіони. Серія: Право, 2018. № 3. С. 39–46.
Шаповал Р.В. Конституційне право людини і громадянина на освіту в Україні. Право і безпека. 2011. № 1 (38). С. 29–35.
Identity. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/identity (дата звернення 11.11.2022).
Omoniyi T. Hierarchy of identities. The Sociolinguistics of Identity / ed. by T. Omoniyi and G. White. Norfolk, 2006. P. 11–33.
Shcherbanyuk О. Constitutional identity in the argumentation of decisions of constitutional courts. Constitutional and legal academic studies. Issue 3, 2020. P. 77–84.
Joseph J.E. Identity and Language. Encyclopedia of Language and Linguistics; [K. Brown ed.-in- chief]. Second Edition. Oxford: Elsevier Ltd., 2006. Vol. 13. Р. 486–492.
Fishman J., Endangered Minority Languages: Prospects for Sociolinguistic Research, електронний ресурс: http://surl.li/cexcn (дата звернення: 13.11.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Є.Ю. Филипець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.