Муніципальне співробітництво як складова механізму реалізації культурних прав

Анотація

У статті автор досліджує муніципальне співробітництво як один зі шляхів покращення стану на- дання послуг населенню, зокрема освітніх послуг, послуг у сфері культури, як елемент механізму створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина через систе- му багатопрофільної, різнорівневої дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, забез- печення доступності, безоплатності та обов’язковості освіти для всіх, хто її потребує, формування якісного інформаційно-освітнього простору, забезпечення в межах визначених законодавством прав громади в сфері освіти, культури, збереження та популяризації національного і культурного надбання, створення конкурентоспроможного освітнього та мистецького середовища задля розвитку культури та надання населенню якісних послуг шляхом реалізації договорів про співробітництво (додаткових договорів про приєднання до співробітництва), виконання відповідних державних і місцевих про- грам, через мережу комунальних підприємств, установ і закладів для задоволення потреб та інтересів територіальних громад.
У статті аналізуються поняття та сутність муніципального співробітництва як необхідного елемен- та механізму реалізації культурних прав на рівні громади та звернуто значну увагу питанням пошуку шляхів ефективного використання різноманітних форм співробітництва на місцевому рівні, зокрема в умовах воєнного стану.
Напрацьовані практичні рекомендації щодо підвищення ефективності муніципального співробіт- ництва у сфері реалізації культурних прав на рівні громади шляхом відповідного кадрового забезпе- чення, зокрема залучення фахівців (проєктних менеджерів); поінформованості на рівні громад про різноманітні форми такого співробітництва в культурній сфері, широкої комунікації не лише сільсь- ких, селищних, міських голів, а й інших посадових осіб органів місцевого самоврядування з депу- татським корпусом місцевих рад, активною частиною громади, насамперед молоддю, громадськими організаціями, тощо; наявності мінімально достатніх фінансових, матеріальних та інфраструктурних ресурсів для започаткування співробітництва і пошуку додаткових джерел фінансування, зокрема по- забюджетних; забезпечення принципу правонаступності щодо виконання умов договорів про спів- робітництво, що були укладені між громадами за участі голів та рад громад попередньої каденції; врахування можливих форм співробітництва у стратегічних планах розвитку територіальних громад, зокрема й співробітництва з громадами країн ЄС.