Конституційно-правова цінність обов’язків держави із забезпечення свободи під- приємницької діяльності

Анотація

У статті проаналізовано конституційно-правову значимість і цінність обов’язків держави із за- безпечення свободи підприємницької діяльності, визначено їх векторну спрямованість в економіці держави.
Визначено, що Конституція України у Розділі І унормувала надважливі обов’язки держави, проте специфіка їх змістовного прочитання нерідко розкривається крізь призму забезпечення відповідних прав і свобод людини та громадянина, тому що саме людина є найвищою соціальною цінністю. Кон- ституційне визнання людини найвищою соціальною цінністю означає, що держава не може жодні інші соціальні інститути та явища ставити вище людини. Констатовано, що конституційному обов’яз- ку держави кореспондує право громадян вимагати від держави забезпечити охорону і гарантії консти- туційних цінностей і благ, одним з яких є свобода підприємництва.
Зроблено висновок, що унормування обов’язків держави у тексті Конституції України, розділи якої становлять основи конституційного устрою нашої держави (розділи І, ІІІ, ХІІІ) виступає гарантією неможливості їх скасування самою ж державою, натомість змушує її організовувати свою діяльність так, щоб практичне забезпечення цих обов’язків мало найсприятливіший вплив у контексті створення належних умов для реалізації прав і свобод людини. Соціальна цінність конституційних обов’язків держави в сфері економічних відносин вбачається й у тому, що їх конституційне закріплення покли- кане змусити державу «працювати» в національних економічних інтересах суспільства, створювати належні умови праці, робочі місця, сприяти вільній і добросовісній конкуренції в економічній сфері, матеріальному забезпеченню членів суспільства, системно забезпечувати повну та безперешкодну реалізацію ними своїх підприємницьких навиків, розвивати конкурентноспроможну економіку. Ви- значено, що держава з метою забезпечення свободи підприємницької діяльності держава повинна здійснювати вплив на економічні відносини, проте такий вплив має бути домірним, тому що еконо- мічні відносини тісно пов’язані із «законами» економічної природи, які не підвладні імперативній волі держави.