Проблеми правового регулювання заборони діяльності політичних партій в України

Анотація

У статті висвітлено окремі правові аспекти регулювання заборони діяльності політичних пар- тій в Україні, розглянуто теоретичні та практичні проблеми її застосування. В Конституції Укра- їни передбачено 11 окремих підстав для заборони політичних партій, перелік яких є вичерпним.
Законом України «Про політичні партії в Україні» передбачено додаткові підстави для заборони політичних партій, які не встановлені Конституцією. В 2022 році перелік підстав припинення ді- яльності політичних партій було розширено, вказані зміни були внесені Законом України «Про за- борону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського на- цистського тоталітарного режиму в Україну» № 2265-IX від 22.05.2022 року [3] та Законом Укра- їни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» № 2243-IX від 03.05.2022 року Практика заборони політичних партій не є розповсюдженою в європейських країнах та має свої особливості.
На підставі аналізу законодавства України, у тому числі з урахуванням змін, внесених під час дії воєнного стану, законодавства окремих зарубіжних країн, з урахуванням відповідних європей- ських стандартів щодо заборони політичних партій, визначено недоліки чинного законодавства та зроблено відповідні висновки щодо можливих шляхів його вдосконалення, зокрема, мають знайти нормативне регулювання наступні питання: кожний окремий випадок заборони діяльності політичної партії повинен відповідати не тільки офіційним правовим підставам, а й має охоплю- вати історичні передумови, політичні традиції та конституційну доктрину; удосконалення меха- нізму державного контролю за діяльністю політичних партій, який включатиме правила репре- зентативності політичних партій та критерії правомірності ототожнення члена політичної партії з відповідною політичною партією у зв’язку з протиправними діями окремих її членів; можливості позасудового примусового призупинення діяльності політичних партій під час війни; закріплення інституту призупинення діяльності партій в умовах воєнного стану, поклавши на компетентний орган державної влади обов’язок у подальшому порушити перед судом питання про заборону політичної партії. При цьому, необхідною умовою розгляду вказаних справ слід зазначити враху- вання воєнно-політичної обстановки та дотримання гарантій справедливого судового розгляду; розширення переліку суб’єктів, які будуть мати право ініціювати процедуру заборони діяльності політичної партії