Поняття і структура нормотворчої діяльності держави як одного з видів людської діяльності

Анотація

У статті досліджуються теоретико-правові проблеми поняття і структури нормотворчої діяльності держави з позицій загальнонаукового поняття діяльності та її структури. Діяльність розглядається як праця, дії людей, специфічно людська форма ставлення до навколишнього світу, як форма активності, що характеризує здатність людини чи пов’язаних з нею систем бути причиною змін у бутті. В структу- рі діяльності виділяються та розкривається поняття і зміст мети (цілей), суб’єктів, предмету (об’єкту), засобів, а також контроль над її здійсненням.
До мети нормотворчої діяльності віднесено здійснення правового регулювання, охорону суспіль- них відносин, досягнення його конституційних цілей, зумовлених призначенням держави, захистом прав і свобод людини, забезпеченням гідних умов її життя, потребами розвитку демократичної, соці- альної, правової держави, реалізації завдань держави у економічній, соціальній і культурній сферах. а також необхідність забезпечення розвитку права, його систематизації, підтримання у належному стані усього масиву правових актів.
Окреслено коло суб’єктів нормотворчої діяльності держави, до яких відносяться уповноважені на прийняття нормативних актів органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, інші суб’єкти, наділені законом повноваженнями щодо прийняття (видання) нормативних ак- тів. Розкриті засоби (змістовні або ж субстанціональні, засоби імплементації в національну правову систему міжнародних та європейських угод, нормативних актів Європейського Союзу, засоби і прийо- ми юридичної техніки) та результати нормотворчої діяльності (є формально-юридична форма виразу цієї діяльності у вигляді відповідного нормативного акту і змістовний результат – регламентовані суспільні відносини).
Окреслені форми контролю за нормотворчою діяльністю (здійснення усього спектру про- фесійних і громадських експертиз нормативних актів, громадські обговорення проєктів норма- тивних актів, контрольні перевірки в межах повноважень відповідних органів державної влади, моніторинг ефективності їх реалізації, судовий контроль в процесі оскарження відповідних пра- вових актів), а також дана оцінка ролі процесуальної форми нормотворчої діяльності як одного х найважливіших елементів нормотворчої діяльності, в якій сконцентровані усі інші елементи нормотворчої діяльності.