Досвід здійснення делегованого законодавства у Франції

Автор(и)

  • А.В. Лисенко аспірант, кафедра міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.1.6

Ключові слова:

делеговане законодавство, парламент, уряд, президент, повноваження, нормативні акти, інститут делегованого законодавства

Анотація

У статті здійснюється аналіз історії виникнення та практики становлення, розвитку й функціо- нування делегованого законодавства у Франції. Поетапно та хронологічно проаналізована практика здійснення делегованого законодавства у Франції починаючи ще з часів XIX століття. Досліджено інституту делегованого законодавства як форми участі уряду в законодавчому процесу у Франції.
Досліджуються питання, пов’язані з порядком та умовами делегування законодавчих повноважень у Франції. На основі вивчення текстів конституції Франції розглядається правове закріплення порядку та умов передачі парламентом частини своїх повноважень. Аналізуються способи делегування зако- нодавчих повноважень, порядок затвердження делегованих актів та їх опублікування. Розкрито зміст прямого та непрямого способу делегування законодавчих повноважень глави держави та органів ви- конавчої влади Франції. Виділено основні стадії делегування законодавчих повноважень у Франції.
Проаналізовано практику V Республіки Франції де були такі ситуації, коли Президент, що є активним суб’єктом делегованого законодавства відмовлявся підписувати ордонанси, подані йому прем’єр-мі- ністром. Встановлено, що у французькій юридичній літературі ордонанси розглядаються як регламен- тарні акти, або як акти, що мають змішану природу, тобто регламентарні з органічною точки зору та законодавчі з матеріальної точки зору. Досліджено і проаналізовано практику здійснення делегування державних повноважень у Франції на регіональному і місцевому рівнях, а також виділено його по- зитивний результат. Наведено основні ознаки, що притаманні делегованому законодавств Франції.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що впровадження делегованого законо- давства у Франції зумовлене необхідністю швидкої й ефективної компетентної регуляції її чинного законодавства та його конкретизації. У свою чергу делеговане законодавство дало можливість парла- менту Франції і взагалі її законодавчій владі сконцентрувати свою увагу на більш важливих питаннях не тільки в політичній сфері, а і в правовій і економічній

Біографія автора

А.В. Лисенко , аспірант, кафедра міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

<br data-mce-bogus="1">

Посилання

Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія / ред- кол.: О.В. Петришин (голова редкол.), В.А. Журавель (заст. голови редкол.), Н.С. Кузнєцова (заст. голови редкол.) [та ін.]; Над. акад прав, наук України. Харків: Право, 2021. 680 с.

Пономарьова Г.П., Бондаревич М.П. Історія становлення й розвитку делегованого законодав- ства: досвід Великої Британії, Франції, США. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 16–20.

Сорока С.В. Делеговане законодавство як форма участі уряду в законодавчому процесі у країнах Європейського Союзу. Наукові праці Чорноморського державного університету імені П. Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер.: Державне управління. 2012. Т. 181,Вип. 169. С. 54–62.

Політологія: навчально-методичний посібник (у схемах і таблицях) / за наук. ред. проф.В.С. Бліхара. Львів: ПП «Арал», 2018. 540 с.

Сорока С.В. Механізми взаємодії уряду і парламенту в процесі державного управління: досвід країн Є. С. та українська практика: монографія. Миколаїв: Видавництво ЧДУ імені П. Могили, 2012. 421 с.

Constitution de la République française: constitution du 4 octobre 1958 (Version mise à jour en janvier 2015). URL: https://www.assemblee-nationale.fr/connaissance/constitution.asp#titre_12 (дата звернення: 05.05.2023).

Система державного управління Республіки Франція: досвід для України / авт.-уклад. Л.А. Пу- стовойт; за заг. ред. Ю.В. Ковбасюка. – К.: НАДУ, 2010. – 56 с.

Favoreau L. Droit constitutionnel / L. Favoreau, P. Gaïa, R. Ghevontain. – Paris: Dalloz, 2007. 988 с.

Іщенко М. Компаративний аналіз моделей, принципів і форм організації систем місцевого самоврядування в європейських країнах Держава та регіони. Сер.: Державне управління, 2013. Вип. 1. С. 131–135.

Європейська хартія місцевого самоврядування, м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text. (дата звернення: 05.05.2023).

À la répartition de compétences entre les communes, les départements, les régions et l’Etat *loi Defferre*: Loi du 7 janvier 1983 relative n° 83-8 (version consolidée au 08 septembre 2017). URL: https://www.legifrance.gouv.fr/loda/id/JORFTEXT000000320197/. (дата звернення: 05.05.2023).

Local authority Competence in Europe. Study of the European Committee on Local and Regional Democracy. Prepared with the colaboration of Gerard Marcou, Prof. at Paris I Pantheon-Sorbonne University, Head of the Grale. European Practice Reports. Council of Europe. 08 september 2007. URL: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p= &id=2041471&Site=&direct=true (дата звернення: 05.05.2023).

Les grandes étapes de la décentralisation en France / Line Arsenault. Ministère des Affaires municipales et des Régions. le 21 février 2005. URL: http://www.mamrot.gouv.qc.ca/pub/observatoire_municipal/ veille/decentralisation_france.pdf. (дата звернення: 05.05.2023).

Actes I et II de la décentralisation: évolution des compétences des collectivités territoriales, la situation en 2008. La France: des territoires en mutation. 2009. URL: http://geoconfluences.ens-lyon. fr/doc/territ/FranceMut/ FranceMutDoc3.htm. (дата звернення: 05.05.2023).

Грошовий Ю.М. Актуальні проблеми законодавчого процесу в Україні. Концепція розвитку законодавства України: матеріали наук. практ. конф. травень 1996 р. К.: Ін-т законодавства ВРУ, 1996. С. 33–35.

Цвік М.В. Про делегування законодавчих повноважень. Правова система України: теорія і практика. К., 1993. С. 120–122.

Wеst A., Desdevises Y., Fenet A. The French legal System. Oxford University Press, 2005. Р. 359.

Monnier S., La répartition des compétences et la hiérarchie des normes nationales à l’épreuve de l’application du droit communautaire. Revue française de droit constitutionnel. 2006. № 4. URL: http://www.puf.com (дата звернення: 05.05.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-28

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень