Первинний закон як юридична категорія

Анотація

Обґрунтована актуальність подальшого розвитку законодавчої системи шляхом поглиблення її структурованості, чіткості, логічного впорядкування та систематизації. Здійснено аналіз та узагаль- нення наукових та законодавчих тлумачень змісту понять «законодавство» та «законодавча система».
Вказано на проблеми визначення структури та наповнюваності законодавчої системи, які, передусім, полягають у розбіжності поглядів щодо необхідності включення до такої системи підзаконних норма- тивно-правових актів. З посиланням на рішення Конституційного Суду підкреслено, що більш опти- мальною є варіант розширеної системи.
Шляхом опрацювання запропонованих правовою наукою структурних організацій системи законо- давства визначено як найбільш поширені ієрархічну (вертикальну) і галузеву (горизонтальну).
Запропоновано визначити базовою у диференціації законодавства ієрархічну систему, яка дозволяє повністю охопити всю систему законодавства і забезпечити цілісне уявлення про неї. Вказано, що галузева диференціація має формуватися на базі ієрархічної і слугувати забезпеченню поглибленої спеціалізації фахівця у певній галузі права.
Проаналізовані основні елементи законодавчої системи. Обґрунтована ефективність кодифікації як системи законотворення та підкреслена необхідність її подальшого розгортання. Визначено про- блему законодавства, яка полягає у наявності в ієрархічній класифікації значної кількості законів, якими вносяться зміни і доповнення до вже існуючих в правовому полі чинних нормативно-правових актів. Запропоноване подальше упорядкування законодавчої системи шляхом виділення в ній окремої категорії первинних законів, під якими пропонується розуміти базові, первинні акти органу законо- давчої влади, що врегульовують основні суспільні відносини, мають вищу юридичну силу та норма- тивний характер і до яких у разі необхідності можуть вноситись зміни. Наведені актуальні кількісні показники категорій законодавства, що функціонують у комплексі законодавчої системи.