Колабораційна діяльність як різновид державної зради (за матеріалами судової практики 2014–2022 років)

Анотація

Стаття присвячена вивченню проблеми колабораційної діяльності як різновиду державної зради. На підставі узагальнення та вивчення судової практики за ст. 111 КК України (352 вироки) у статті відображено корелятивні та генетичні зв’язки між колабораційною діяльністю та державною зрадою як самостійними видами кримінальних правопорушень, передбачених кримінальним законом. Наводиться статистика колаборації громадян України з ворогом на початку окупації Автономної Республіки Крим. Проведено аналіз кримінально-правової оцінки співпраці громадян України з окупантом як державної зради, що мала місце до формального визначення колабораційної діяльності в КК України. Піддано аналізу конкретні прояви колаборації з ворогом в період 2014-2022 рр., зокрема, публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України; добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території; участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території; організацію та проведення заходів політичного характеру тощо. Зроблено висновок, що найбільш поширеним видом колаборації за час окупації Криму є добровільна участь громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. Звернуто увагу на принципово різну кваліфікацію проявів колаборації на території Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей, які починаючи з 7 квітня 2014 року не були під контролем України. Наведено порівняльний аналіз санкцій ст. 111 та ст. 111-1 КК.