Нормативно-правове закріплення застосування цифрових технологій для забезпечення кримінологічної безпеки суспільства

Анотація

У статті досліджено напрями застосування цифрових технологій у різних сферах життєдіяльності громадянського суспільства та держави в межах забезпечення кримінологічної безпеки держави. Проаналізовано окремі нормативно-правові акти, які містять у собі норми, щодо необхідності використання різноманітних цифрових технологій та їх значення у розвитку правової держави. Автором відмічено необхідність не лише створення правової бази застосування цифрових технологій, а також значення розроблення системи дієвих заходів щодо ефективної протидії правопорушенням, що вчиняються з використанням цифрових технологій. Звернено увагу на проблематиці відсутності достатніх правових основ, пов’язаних з розумінням цифрової злочинності, що потребує детального вивчення та чіткої нормативної регламентації. Також, у статті проведено комплексне дослідження сфери використання цифрових технологій, а також окреслено напрями вирішення кримінологічних завдань, які передбачають визначення «кримінальних правопорушень, що вчиняються з використанням цифрових технологій» та пошуку нових форм і засобів боротьби з ними.

Досліджується взаємозв’язок використання цифрових технологій та забезпечення різних видів безпеки, а саме: інформаційної, економічної, національної, кримінологічної, кібербезпеки тощо. Крім цього, аналізується сучасний стан кримінальної ситуації, що складається у цій сфері та зазначаються соціально-економічні фактори, які пов’язані з розвитком цифрових технологій, що активно використовуються злочинцями як механізм у своїй злочинній діяльності. А саме, автором наголошується, що правопорушення, які вчиняються з використанням цифрових технологій, практично приховані від зовнішнього фактору, відбуваються дистанційно, що відповідно, дозволяє злочинцям бути (в іншому населеному пункті або навіть за кордоном) на значній відстані від об’єкта злочинного посягання, що досить утруднює процес їх виявлення, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, що й актуалізує вказаний напрям наукового дослідження. Також, наведені конкретні пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства у досліджуваній сфері.