До питання генези поняття інформаційної безпеки як складової національної безпеки

Автор(и)

  • М. О. Шевчук кандидат юридичних наук, докторант кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.21

Ключові слова:

інформація, інформаційна безпека, державна інформаційна політика, загрози інформаційній безпеці, національна безпека, стратегія національної безпеки

Анотація

Дана стаття присвячена ґенезі поняття інформаційної безпеки як невід’ємної частини національної безпеки. Проаналізовано історичні трактування цього поняття, наведено різні трактування цього поняття вітчизняними науковцями. Наголошено на актуальності інформаційної безпеки, зокрема, під час повномасштабної війни з РФ.

Метою дослідження є аналіз теоретичних напрацювань відносно еволюції поняття інформаційної безпеки через з’ясування її сутності як основного та невід’ємного напрямку національної безпеки.

Акцентується увага, що розглядаючи нормативне визначення інформаційної безпеки, слід зазначити, що чинне законодавство України не містить відповідного розгорнутого тлумачення цього поняття, але нормативні акти, що стосуються питань інформаційної безпеки, закономірно розглядають її в контексті більш загального поняття національної безпеки.

Інформаційна безпека є не лише самостійною складовою національної безпеки, а й невід’ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки, оскільки всі види відносин між суб’єктами інформаційного суспільства базуються на споживанні та обміні інформацією.

Доведено, що інформаційну безпеку України доцільно розглядати як стан, за якого в умовах дії реальних та потенційних загроз забезпечується самозбереження, сталий і прогресивний розвиток інформаційної сфери, зокрема захищеність інформаційної інфраструктури, інформаційного простору, інформаційних ресурсів, інформаційних процесів та їх суб’єктів, а також досягнення відповідних національних цілей та реалізація національних інтересів в інформаційній сфері.

Пропонується розглядати інформаційну безпеку як постійний процес діяльності компетентних органів, спрямований на попередження, протидію загрозам в інформаційній сфері, застосування активних заходів інформаційного впливу, а також сукупність умов такої діяльності, які реалізуються і здатні контролюватися тривалий час.

Посилання

Ткачук Т. Ю., Довгань О. Д. Система інформаційної безпеки України: онтологічні виміри. Інформація і право. 2018. № 1 (24). С. 89–104.

Ліпкан В. А., Харченко Л. С., Логінов О. В. Інформаційна безпека України: Глосарій. К.: Текст, 2004. 136 с.

Присяжнюк М. М. Інформаційна безпека України в сучасних умовах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2013. Вип. 30. С. 42–46.

Данильян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: навчальний посібник. Х.: Фоліо, 2002. 285 с.

Гурковський В. І. Безпека як об’єкт правовідносин в умовах глобального інформаційного суспільства. Правова інформатика. 2010. № 2(26). С. 72–77.

Баранов О. П. Передумови створення Державної спеціальної служби транспорту та її завдання в системі національної безпеки України. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2014. № 3. С. 60–65.

Шатун В. Т. Інформаційна безпека – невід’ємна складова національної безпеки України. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». 2016. Т. 267. Вип. 255. С. 174–180.

Бондар І. Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки. Mechanism of Economic Regulation. 2014. № 1. С. 68–75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право