Механізм забезпечення захисту прав і свобод громадян в діяльності органів державної влади
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.4Ключові слова:
держава, механізм, право, забезпечення, гарантії, захист, права, свободи, громадяниАнотація
З метою дослідження правового механізму забезпечення захисту прав і свобод громадян органами державної влади, у статті здійснено аналіз доктринальних думок, норм чинного вітчизняного та міжнародного законодавства щодо визначення механізму забезпечення прав і свобод громадян органами державної влади. Проаналізовано положення Конституції України, норми якої гарантують охорону та захист прав і свобод людини та громадянина.
У світлі охорони та захисту прав і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, звертається увагу, що важливу роль у цьому питанні здійснюють: Верховна Рада України (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини); Президент України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої та судової влади. Звертається увага, що у державному механізмі забезпечення захисту прав і свобод громадян, важливу роль відіграють правоохоронні органи, адвокатські, громадські об’єднання та організації. У разі порушення суб’єктивних прав, громадяни вправі вибирати різні правові механізми захисту порушених або оспорюваних прав. Автор наголошує, що ефективність реалізації гарантованих нормами вітчизняного та міжнародного законодавства прав і свобод визначається наявною в державі системою діючого державного механізму. Підкреслено, що з метою захисту прав і свобод і законних інтересів громадян в Україні діють місцеві та апеляційні суди, а також Верховний Суд, які згідно закону, гарантують кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Крім вітчизняної судової системи, з метою захисту порушених прав громадяни України можуть звертатися до Європейського суду з прав людини.
Зроблено висновок, що ефективність реалізації гарантованих нормами вітчизняного та міжнародного законодавства прав і свобод громадян визначається наявною в державі системою діючого державного механізму. За допомогою органів державної влади забезпечується правовий механізм гарантування захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, які шляхом реалізації процесуальних норм можуть здійснювати гарантований Конституцією і законами України та міжнародними угодами судовий або адміністративний захист порушених суб’єктивних прав особи. Під правовим механізмом забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів громадян державними органами, розуміємо визначену та гарантовану державою систему гарантій за допомогою яких забезпечуються і реалізується у визначених формах і процедурах охорона та захист прав, свобод і законних інтересів громадян.
Посилання
Пікуля Т. О. Правоохоронні органи в механізмі держави України: дис. … канд. юрид. наук. К., 2004. 203 c.
Конституції України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Головань В. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в системі гарантій конституційних прав і свобод. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 2. С. 136–140.
Шатіло В. А. Президент у механізмі державної влади: деякі питання вітчизняної та зарубіжної теорії і практики. Вісник Академії адвокатури України. 2014. Т. 11. № 2. С. 17-18.
Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: Монографія. Дніпропетровськ, Юридична академія МВС України, 2002. 416 с.
Про Національну поліцію: Закон України 02.07.2015 р. № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379.
Світличний О. П. Судовий захист іноземців та осіб без громадянства. Київський часопис права. 2021. № 4. С. 205–210.
Про судоустрій і стутус суддів: Закон України 02.06.2016 р. № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545.
Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України 06.07.2005 р. № 2747-IV. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 35-36, № 37. Ст. 446.
Мельник О. Г. Механізм захисту прав людини у Європейському Союзі: нормативні та правові гарантії забезпечення. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 4. С. 40–44.
Сидорчук Ю. М. Механізми захисту прав людини та громадянина: сутність і перспективи розвитку в Україні. Науковий вісник Чернівецького університету. 2013. Вип. 682. С. 33–35.
Європейський суд з прав людини. URL: https://coe.mfa.gov.ua/pro-radu-yevropi/european-court-human-rights (дата звернення 05.07.2023).
Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07. 2012 р. № 5076-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 27. Ст. 282.
Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 2-3. Ст. 12.
Орзих М. Ф. Право и личность: Вопросы теории правового воздействия на личность социалистического общества. Киев-Одесса: Вища школа, 1978. 143 с.
Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина. Вісник Конституційного Суду України. 2000. № 1. С. 68–83.
Скакун О. Ф. Теорія права і держави: підруч. Вид. 4-те, допов. і перероб. К.: Правова єдність: Алерта, 2014. 524 с.
Адміністративне право України. Академічний курс: підручник. Том 1. Загальна частина/ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). Київ: Видавництво «Юридична думка», 2004. 584 с.
Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади: автореф. дис. … док. юрид. наук. Харків, 2004. 36 с.
Теплюк М., Ющик О. До проблеми якості закону України як джерела права. Право України. 2017. № 6. С. 17–26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ю. А. Голодник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.