Судова реформа в Україні: визначеність категоріального апарату
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.2.47Ключові слова:
судова реформа, судова влада, судоустрій, судова система, система правосуддя, категоріальний апаратАнотація
У статті висвітлено нормативно-правовий та теоретико-методологічний підходи до розуміння категоріального апарату судової реформи в Україні.
Констатовано, що судова реформа, передусім, потребує відповідного наукового супроводу, зокрема щодо чіткого визначення її предмета та напрацювання понятійно-категоріального апарату, з огляду на відсутність чіткого нормативно-правового визначення низки важливих термінів, передусім таких як «судова система», «судова влада», «система правосуддя», «судоустрій», які неодноразово використовуються при розробці відповідних реформаційних положень.
Метою статті визначено встановлення концепту співвідношення релевантних судовій реформі правових категорій крізь призму правового аналізу нормативно-правового та теоретико-методологічного підходів до їхнього розуміння, та їхній подальший розвиток.
Встановлено, що чинне законодавство України не містить нормативно-правового визначення таких дефініцій як «судоустрій», «судова влада», «судова система», «правосуддя», «система правосуддя», попри те, що активно послуговується ними, здійснюючи правове регулювання відносин у сфері судоустрою та статусу суддів. У науковій юридичній літературі подекуди ці терміни використовуються без конкретизації їхнього визначення, з огляду на тісний зв’язок між ними та змістовну взаємозумовленість, формуючи із них певний синонімічний ряд. Водночас, задля відповідності предмета реформаційних положень таким критеріям як логічність, раціональність та несуперечливість, доведено потребу у розмежуванні цих термінів, виокремивши відповідні критерії такого розмежування.
За результатами правового аналізу законодавчих та доктринальних підходів до вирішення цієї проблеми обґрунтовано доцільність визнання категорії «система правосуддя» всеохоплюючою правовою категорію, яка включатиме в себе судову систему та системи інших суміжних із судовою владою правових інститутів (прокуратури, адвокатури, примусового виконання рішень), що функціонально забезпечують її реалізацію. Запропоновано перейменувати Розділ VIII Конституції України на «Система правосуддя», з огляду на те, що здійснення правосуддя передбачає необхідність належної організації судової влади, її реалізації судами і забезпечення спеціально уповноваженими органами та установами, які у своїй сукупності і взаємозв’язках становлять систему правосуддя, що включає інституційні, функціональні елементи та організаційні аспекти.
Посилання
Проект Плану відновлення України. URL: https://uploads-ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/62dea471331181b583d43ec5_Юстиція.pdf (дата звернення: 12.05.2023).
Малишев Б. В. Правосуддя і судова правотворчість : Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення : колективна монографія / Відп. ред. В. С. Бігун. К. : Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права», 2009. 316 с.
Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII . Офіційний вісник України. 2016. № 51. Ст. 1799.
У справі за конституційним зверненням державного зовнішньоекономічного підприємства «Славутич-Сталь» щодо тлумачення статті 124 Конституції України і Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»: Ухвала Конституційного Суду України № 44-з від 14 жовтня 1997 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz44u710-97#Text (дата звернення: 12.05.2023).
У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора): Рішення Кон-ституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03#Text (дата звернення: 12.05.2023).
Велика юридична енциклопедія : у 20 т. Т. 19: Кримінальний процес, судоустрій, прокуратура та адвокатура / редкол.: В.Т. Нор (голова) та ін.; Нац. акад. прав. Наук України ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Муд-рого. 2020. 960 с.
Хотинська-Нор О.З. Теоретико-правові та праксеологічні засади судової реформи в Україні : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.10 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2017. 573 с.
S Prylutskyi, O Strieltsova ‘The Ukrainian Judiciary under 21st-Century Challenges’ (2020) 2/3(7) Access to Justice in Eastern Europe 78-99.
Булкат М. С. Теоретико-правові засади судової влади: сучасний концепт : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. Київ, 2019. 444 с.
Кравчук В. Структура правового статусу прокуратури в умовах конституційної реформи в Україні. Вісник прокуратури. 2017. № 2. С. 63-67.
Штогун С. Г. Судова реформа чи косметичний ремонт системи судової влади? Ча-сопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2016.№ 2(14). URL: http://lj.oa.edu.ua/articles/2016/n2/16sshssv.pdf (дата звернення: 12.05.2023).
Лапкін А. В. Проблеми удосконалення конституційно-правового статусу прокура-тури України. Проблеми застосування положень Конституції України у діяльності проку-ратури: теорія і практика : матеріали круглого столу (м. Київ, 18 грудня 2019 р.). Київ: Національна академія прокуратури України, 2019. С. 48-51.
Сиза Н.П. Система правосуддя в сучасному правовому вимірі. Міжнародні стан-дарти справедливого правосуддя та їх імплементація в українське законодавство: Ма-теріали міжнар. наук.-практ. конф., (м. Київ, 17 грудня 2018 р.). К. : Алерта, 2018. с. 291-294.
Словник української мови: в 11 тт. Т. 3. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970—1980. 744 с.
Словник української мови: в 11 тт. Т. 7. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970—1980. 723 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 М. Стефанчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.