Проблемні аспекти застосування результатів слідчого експерименту для рослідування кримінальної справи
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.2.39Ключові слова:
слідчий експеримент, кримінальне правопорушення, дослідження, відтворення, організація, проблемиАнотація
В статті розкривається проблема необхідності проведення окремих експериментально-дослідницьких дій, спрямованих на встановлення можливості сприйняття особою певних фактів або явищ, здійснення нею конкретних дій, наявності або відсутності певних вмінь і навичок тощо. Такі дослідження виконуються шляхом проведення слідчого експерименту.
Разом із тим слідчий експеримент, як і будь – яка інша слідча дія, забезпечує не тільки перевірку даних, що мають значення для провадження кримінальної справи, а також отримання нових доказів (зокрема, встановлення механізму утворення слідів кримінального правопорушення).
Особлива увага звертається на те, що розкриття кримінальних правопорушень та розслідування кримінальних проваджень – складний процес пізнання, який детально регламентований кримінально-процесуальним законом. Відступ від якого розцінюється як порушення закону. Процесуальною формою діяльності слідчих під час проведення попереднього розслідування є слідчі дії, що виступають одночасно і як спосіб доказування. Але такі слідчі дії, як допит, виїмка, пред’явлення для впізнання отримали, загальне визнання (як у теорії, так і на практиці), то стосовно слідчого експерименту, передбаченого ст. 240 КПК України, єдності в поглядах не існує. Через це виникають проблеми вибору тактики проведення слідчого експерименту; оцінювання отриманих під час його проведення результатів; визначення ролі цієї слідчої дії в процесі доказування. Тому в статті зроблено висновок про необхідність аналіз стану проблем і концептуальних основ вдосконалення процедури отримання нової доказової інформації та перевірки наявних доказів шляхом проведення слідчого експерименту, що має забезпечити швидке, якісне й ефективне розслідування кримінальних правопорушень.
Крім цього, автором звертається увага на те, що слідчий експеримент є найбільш трудомісткою складною слідчою дією, оскільки у ньому бере участь велика кількість осіб. Проте результати правильно проведеної слідчої дії відіграють важливу роль у процесі доведення вини осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, особливо за їх відмови від раніше наданих показань або у випадку смерті. Якісне та ефективне проведення слідчого експерименту вимагає ретельної підготовки, чіткої організації та використання низки тактичних прийомів і комбінацій, що не тільки дозволить одержати правдиві показання, та довести причетність певних осіб до кримінальної діяльності.
Посилання
Біленчук П. Д., Лисиченко В. К., Климко Н. І. Криміналістика : підручник. К. : Атака, 2001. 544 с.
Гусаченко Є.О. Фіксація та оцінка результатів слідчого експерименту. Півден-ноукраїнський правничий часопис. 2017. № 3. С. 93-98.
Жувака С.О. Слідчий експеримент: проблеми застосування. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер. Юриспруденція. 2014. № 9-2 том 2. С. 102-104.
Новиков С. И. Следственный эксперимент при расследовании дорожнотранспортных происшествий :учебн. пособ. К. : КВШ МВД СССР, 1986. 84 с.
Стратонов В.М. Відтворення обстановки та обставин події як метод пізнання під час розслідування злочину: автореф.дис...канд.юрид.наук: 12.00.09. Харків, 2001. 14 с.
Oчepeтяний B.A. Пoняття й cyтнicть cлiдчoгo eкcпepимeнтy. Пpaвo i cycпiльcтвo : нayк. жypнaл. 2015. № 3. C. 209–213.
Чаплинська Ю. А. Проблемні питання слідчого експерименту.Право і суспільство. 2014. №1. С. 249–254.
Чаплинський К.О. Тактичне забезпечення проведення слідчих дій: монографія. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2011. 496 с.
Шепітько В.Ю. Криміналістика: підручник. К.: Ін Юре, 2010. 496 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 С. Кравчук, С. Кравчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.