Правозастосовна практика щодо протидії організованим формам співучасті у вчинені екологічних злочинів

Автор(и)

  • Ю. Турлова Докторка юридичних наук, старша дослідниця, провідна наукова співробітниця відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, Почесний працівник прокуратури України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0508-2087

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.2.33

Ключові слова:

екологічні злочини, кримінальна відповідальність, співучасть, групова злочинність, організовані форми, учасники організованих злочинних угруповань, кримінальні правопорушення, засуджені, організована група, злочинна організація, кримінальні проступки

Анотація

На основі офіційних статистичних джерел Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) та Державної судової адміністрації України проведено аналіз групової складової екологічної злочинності за період 2009-2022 років. Проведений довгостроковий кримінологічний аналіз дозволив встановити специфічні характеристики злочинців даної категорії та з’ясувати показники групової кримінальної активності, у тому числі у складі організованих груп, а також види вчиненого посягання. Розраховані та проілюстровані у діаграмах відповідні відносні показники щодо досліджуваних категорій злочинів. Оперування відносними кримінологічними показниками, а саме питомою вагою виявлених та засуджених осіб, які вчинили екологічні злочини у складі групи, а також співставлення отриманих результатів з аналогічними показниками загальної злочинності дозволило з’ясувати, що значення відповідного показника стосовно екологічних злочинів є істотно більшим – 21,2 % проти 11,5 % для загальної злочинності щодо виявлених осіб та 28,3 % проти 15,3 % щодо засуджених. Встановлено, що питома вага групової складової екологічної злочинності, а також судимості за екологічні злочини більше за загальну майже у два рази (1,84). Частка осіб, які вчиняли екологічні злочини у складі організованої групи чи злочинної організації, становила 0,8 % від усієї кількості виявлених екологічних злочинців і майже удвічі перевищує аналогічний показник загальної злочинності (0,45 %). Найбільшою часткою засуджених, які вчинили злочин у складі групи, характеризується незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину (47,0 % у 2022 році), що пояснюється способом його вчинення (метод гідророзмиву з використанням відповідних технічних засобів). Розрахунки та порівняння питомої ваги осіб, які вчинили екологічні кримінальні проступки у структурі усіх осіб, які вчинили екологічні кримінальні правопорушення, з аналогічними показниками осіб, які їх вчинили у складі групи, а також у складі організованої групи або злочинної організації, довели наявність кореляції між рівнем суспільної небезпечності екологічних посягань і рівнем організованості осіб, які їх вчиняють. Зауважено, що проведений статистичний аналіз виправдовується, по-перше, завданнями типологізації осіб, які вчиняють екологічні злочини, в наукових і практичних цілях, по-друге, поясненням детермінації злочинної поведінки, по-третє, розробкою ефективних заходів протидії злочинам даної категорії.

Посилання

Концепція державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю: схв. Указом Президента України від 21.10.2011 № 1000/2011. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1000/2011 (дата звернення: 17.04.2023).

План заходів щодо реалізації Концепції державної політики у сфері боротьби з ор-ганізованою злочинністю: затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 № 53-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/53-2012-%D1%80 (дата звернення: 17.04.2023).

Про схвалення Стратегії боротьби з організованою злочинністю: розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1126-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1126-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 24.04.2023).

Turlova Yuliia, Polishchuk Hennadii. Some indikators of the recidivism and group compo-nent of environmental crime. Recht der Osteuropaischen Staaten. 2020. № 3. С. 63-68.

Корнякова Т.В. Кримінологічні засади запобігання органами прокуратури злочинам проти довкілля: монографія. Київ: Ін Юре, 2011. 408 с.

Поліщук Г.С. Щодо кримінологічної характеристики організованої екологічної зло-чинності. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). Київ. 2008. Вип. 18. С. 219-228.

Форма № 2 «Єдиний звіт про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення»: затв. наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 299 за погодженням з Держав-ною службою статистики України. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-osib-yaki-vchinili-kriminalni-pravoporushennya-2 (дата звернення: 30.04.2023).

Кулик О.Г., Наумова І.В., Бова А.А. Злочинність в Україні: фактори, тенденції, про-тидія (2002—2014 рр.): монографія. Київ: ДНДІ МВС України, 2015. 362 с.

Мельник О.В. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини, пов’язані із забрудненням довкілля. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2012. № 1. С. 168-175.

Іванова Н.Г. Запобігання злочинним посяганням на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України): дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2011. С. 239 с.

Турлова Ю.А. Кримінологічна характеристика особи злочинця-браконьєра. Судова апеляція. 2010. № 2(19). С. 130-136.

Форма № 7 «Звіт про склад засуджених»: затв. наказом Державної судової адміністрації України від 23.06.2018 № 325. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2022 (дата звернення: 30.04.2023).

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення зако-нодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин: Закон України від 19. 12. 2019. № 402-IX. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-20#n63 (дата звер-нення: 04.05.2023).

Турлова Ю. А., Поліщук Г. С. Деякі проблемні питання криміналізації незаконного видобування бурштину. Науковий вісник Національного гірничого університету. 2020. № 5. С. 122-128.

Турлова Ю.А. Екологічна злочинність в Україні: кримінально-правові та криміно-логічні засади протидії: монографія. Київ: Знання України, 2018. 459 с.

Костенко О., Бусол О. Концепція протидії корупційній злочинності в Україні потре-бує нових підходів: основні тези. Публічне право. 2016. № 2 (22). С. 143-151. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_2_21 (дата звернення: 04.05.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-13

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право