Детермінаційна архітектура домашнього насильства, зумовлена збройним конфліктом

Анотація

 У статті авторкою аналізуються детермінанти, які вливають на кримінологічні показники домашнього насильства, і, які актуалізувалися після початку збройного конфлікту. Так, вливає на стан домашнього насильства те, що потерпілі обмежені в пересуванні; у зв’язку з вимушеною зміною місця проживання, потерпілі не знають до кого звернутися за допомогою; матеріальна та фізична залежність від кривдника особливо загострилася в період збройного конфлікту; постраждалим, які залишилися на окупованій території, нікуди звернутися за допомогою; постраждалі-жінки помилково вважають, що поліція перевантажена під час воєнного стану та не повідомляють про випадки домашнього насильства.

В період збройного конфлікту значна кількість кривдників перебувають на службі в територіальній обороні та Збройних Силах України, що унеможливлює процес притягнення їх до відповідальності; кривдникам – внутрішньо переміщеним особам не можливо виписати обмежувальний припис, оскільки тоді йому не буде де жити; кривдники-внутрішньо переміщені особи не перебувають на обліках як кривдники в територіальних органах Національної поліції України; кривдники, які служать в територіальній обороні та Збройних Силах України мають при собі зброю та погрожують її застосуванням при вчиненні домашнього насильства; притулки для потерпілих від домашнього насильства використовується для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, в наслідок цього, відсутні місця для жінок, яких потрібно ізолювати від кривдника та надати прилисток, тощо. Нові детермінуючі обставини значно вплинули на загальну картину запобігання та протидії домашньому насильству. В наслідок вищезазначених факторів, у майбутньому слід очікувати зростання випадків домашнього насильства. Тому, вже сьогодні, надзвичайно актуальним є впровадження підходу, орієнтованого на постраждалу особу. Кожен працівник поліції, прокурор, суддя, які мають справу з домашнім насильством, окрім врахування правових рамок, повинні пропускати матеріали справи через фільтри людяності, справедливості, гуманності та поваги до гідності кожної особи.