Особливості кримінальної відповідальності за розкрадання гуманітарної допомоги під час дії правового режиму воєнного стану в Україні

Анотація

У статті проведений аналіз ст. 201-2 Кримінального Кодексу України «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги», досліджені думки вчених з приводу зазначеної статті, виявлено потенційні проблеми, що можуть виникати у процесі притягнення до кримінальної відповідальності за відповідне діяння, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

Окремі аспекти відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги досліджували: А. Шевчук, О. Боднарук, Д. Каменський, О. Дудоров, Р. Мовчан, О. Колб, В. Гришко, З. Красько, О. Кришевич та ін. У своїх працях вчені не раз наголошували на необхідності подальшого дослідження зазначеного питання, адже належний кримінально-правовий аналіз ст. 201-2 КК України є корисним для правильної подальшої кваліфікації при відмежуванні кримінальних правопорушень проти власності та у сфері господарської діяльності.

Встановлено, що доповнення Кримінального Кодексу України ст. 201-2 дає нам змогу здійснювати як превентивне попередження вчинення кримінального правопорушення так і можливості покарання осіб які вже вчинили кримінальне правопорушення.

З існуючих недоліків формулювання зазначеного кримінального правопорушення можна виділити наступні: 1) невиправдано завищену мінімальну межу, яка дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності недоброчесних осіб; 2) мета даного кримінального правопорушення «отримання прибутку» є дискусійною, тому що таке словосполучення досі вживалося лише у контексті фактичних наслідків протиправної поведінки суб’єкта кримінального правопорушення.

Зроблений висновок, що законодавцю необхідно в диспозиції ст. 201-2 КК України чітко визначити коло суб’єктів, тим самим унеможливити притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що не є суб’єктами отримання гуманітарної допомоги.