Невиконання батьками обов’язку утримання неповнолітніх дітей: дискусійні аспекти кримінально-правової кваліфікації

Анотація

Стаття присвячена вивченню проблеми кримінально-правової кваліфікації злісного ухилення батьків від утримання непрацездатних дітей. Піддано аналізу склади кримінальних правопорушень, передбачених ст. 164 «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей» та ст. 166 «Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування» КК України. Звертається увага на подібність безпосередніх об’єктів та кола потерпілих осіб цих складів кримінальних правопорушень. Робиться висновок, що утримання неповнолітніх дітей є складовою обов’язку по догляду за ними, а ст.ст. 164 і 166 КК України співвідносяться між собою як загальна і спеціальна норми. Детально вивчено обвинувальні вироки, винесені за ст. 166 КК, які містить Єдиний державний реєстр судових рішень за період з 2010 по 2023 роки (688 вироків). Наведено випадки помилкової кваліфікації злісного невиконання батьками обов’язку по утриманню неповнолітніх дітей, а також по догляду за ними, як ідеальної сукупності за ч.1 ст. 164, ст. 166 КК України.

Окремо звертається увага на відсутність судової практики засудження батьків за злісне ухилення від утримання неповнолітніх дітей за ч.1 ст. 164 КК України, що пов’язується із відсутністю жодних конкретних критеріїв ознак злісності. У результаті системного аналізу доктрини кримінального права і правозастосовчої практики запропоновано виключити із ч. 1 ст. 164 КК України таку альтернативну форму діяння як «злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей». Аргументується, що залежно від психічного ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків, ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей необхідно кваліфікувати як домашнє насильство (ст. 126-1 КК України) або невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166 КК України).